Частина 4

— Адам Россі… мертвий, — оголосив Капра з важким диханням. Між акторів та глядачів пройшлись враженні перешіптування. 

— Та це ж та жінка його вбила! — вигукнула глядачка — темна сукня нижче коліна зі шлейфом до підлоги позаду, світле волосся високо зібране з кількома пасмами на обличчі. Вона стояла біля Альби Вести.  — Яка ж тут загадка?!

Нізвідки ведуча знову була в центрі залу, над тілом Адама. 

— З'ясуйте, що трапилось та принесіть мені відповідь, — вона пройшла в кінець залу, та сіла за стіл. На ньому вже стояло біле горнятко на блюдці із золотою ложкою поруч.

— Міхаелю, то ця Несса і є вбивцею? — неголосно запитала Овідія, нахилившись ближче. 

— Я не знаю сценарію, — так само тихо відповів він. — Для цього треба хоча б знати що його вбило. Потім перевірити мотив… 

— Тоді до роботи! 

Овідія схопила Міхаеля під руку та потягнула до тіла Россі. Тодд відчув як рум'янець мимоволі проступив на обличчі. Жінка легко підштовхнула його ближче до Адама. Навколо почали збиратись зацікавлені глядачі. 

— Ви певні, що цим маю займатись я, а не хтось, хто хоче себе випробувати? — запитав Міхаель, але вже присів навпочіпки біля тіла. Професійна частина розуму вимагала взяти рукавички та не чіпати брудними пальцями можливі докази. Інша частина, яка власне і перебувала у відпустці, нагадувала, що це лише постанова. Остання й здобула перемогу. 

— Міхаелю, активніше шукай. Ми маємо перемогти, — шикнула Овідія, оглядаючись навколо. План залишитися непоміченими провалився в той момент, як вони опинились в центрі залу. Однак вона досі мала крихти надії.

Тодд покірно прийнявся до роботи. Чіпати Адама він не хотів — одна справа оглядати мертвих, зовсім інша мацати живих, які прикидаються мертвими. Вбитих чіпати зовсім не захопливо, варто почати з цього. Ніяких значних деталей, які привертали увагу в образі Россі не було. Навіть штучної крові на сорочці для антуражу не виявилось. Як і жодних цінних прикрас, що могли б вказати на мотив. 

Міхаель зосередився на келиху. Явно не скло, якщо не розбилось. Але важлива частина вистави, якщо йому приділили час взагалі. Зал, до прикладу, не отримав відповідного антуражу, лише загальне відчуття. Міхаель потягнувся до келиха, кілька краплин вина — найімовірніше, просто кольорова вода — ще були на дні. Однак всередині Тодд помітив чорні піщинки. 

— Його отруїли, але я не знаю чим, — сповістив Міхаель. 

— Ви певні, що його отруїли зараз, а не за годину, наприклад? — запитала Мел, яка стояла серед глядачів. 

— Я припускав цю версію, але в цьому келихи залишки отрути… Або сміття, — додав Міхаель. — Все ж, схиляюсь до версії, що це сценічна отрута. Від виду буде залежати чия смерть планувалась. 

— Що ви маєте на увазі? — запитала Найреїс. Вони з Лаеліусом стояли найближче, як тихі тіні. 

— Деякі яди опускаються на дно, й діють якщо випити напій цілком. Інші ж діють при будь-якому контакті з рідиною. Можливо, тому Ванесса ще жива.

— Тоді можемо перевірити її келих. Отрута має однакові властивості, — запропонувала Мел, підходячи ближче. — Хоча, якби я була на її місці та вбила  Россі, докази проти себе я б знищила. Келих міг випадково випасти.

— Умова першого завдання була з'ясувати, що трапилось, а не провести аналіз рідини на місці, — озвалась дівчина. Вона мала коротке платинове волосся, що огортало кругле обличчя, а передні пасма майже сягали бурштинових очей. Її одяг був ідеально білим — сорочка з об'ємними рукавами, жабо, невисокий корсет зі срібними візерунками та рівні брюки. З-за її вух росла пара крил, така ж пара росла й на маківці, ніби роги. Міхаель не здивувався побачити ще й за спиною дівчини крила.

— Маєте рацію, пані… — Тодд протягнув, сподіваючись, що вона підкаже. Ангел, однак, навіть не думала допомагати. — Овідія, зробите мені ласку?

Не чекаючи пояснень, жінка з гордо піднятою головою та келихом в руках підійшла до ведучої. Остання кивнула та дістала з внутрішньої кишені фрака складений лист паперу. Ведуча передала його Овідії та продовжила розмішувати чай. Прочитавши записку, і лише потім повернувшись до групи, яка в очікуванні стежила за кожним кроком, Овідія виглядала напруженою та оглядалась.

— Що в записці? — першим перервав тишу Ауріель. Він стояв позаду, ніби намагався сховатись від зайвої уваги. Міхаель не очікував побачити його на грі, по короткій розмові він здався Тодду занадто високої думки про себе та занизької про оточуючих. Хоча, можливо, це припущення й не далеке від істини. 

— Більше поваги, білокрилику, я можу й не розповісти, — огризнулась Овідія з широкою усмішкою. Ауріель гидливо скривився, але промовчав, щойно погляд зачепився за Найреїс. — Ти тепер за неї відповідаєш головою. 

Овідія передала записку Міхаелю. Відповідати за будь-що головою чоловік не хотів, але покірно підтримав гру. На білому аркуші дорогим чорнилом каліграфічно було виведено «Нервово-паралітична» і під ним «чому?».  Міхаель хмикнув, пошук мотиву виглядав логічним наступним кроком, проте він очікував більшої креативності від організаторів. Детектив окинув поглядом зал, глядачі смиренно чекали, але він з легкістю вловлював бажання миттєво дізнатись вміст записки.

— Нам потрібно розділитись на групи, — оголосив Міхаель, очі Овідії обурено розширились. Тодд розсудливо не дивився в її бік. — Без вбитого, те, що він і є вбивця, я пропоную виключити, у нас шість підозрюваних. Якщо я не помиляюсь нас тринадцять, тобто п’ять груп по двоє та одна на трьох. Наша наступна мета — знайти мотив вбивства, тому пропоную кожній групі обрати одного підозрюваного та опитати. Після цього разом звіримо інформацію. Всіх влаштовує такий план?

— Що було в записці, шановний? Чому ви приховуєте?! — обурилась Веста, відкинувши темне волосся. Подруга Альби закивала в підтримці. Міхаель почув як кілька глядачів також погоджувались. 

— Я нічого не приховую, — зітхнув Тодд, він розвернув записку до натовпу. — «Нервово-паралітична» очевидно стосується отрути, що була використана, але зараз це не грає жодної ролі. Це лише те як саме вона вбила Россі. Зізнаюсь, я очікував, що нам пояснять хоча б принцип потрапляння в тіло та якісь властивості. Зараз же єдиний варіант знайти відповідь на  «чому?» — це опитати підозрюваних, а це всі присутні. Ще питання?