Фіїна казка

      За палаткою Ореста почувся шум людських голосів, яка заставила його встати з ліжка. Розім'явши свої м'язи, Орест кинувся збирати речі в дорогу. Зібравши свої речі, Орест вирішив глянути знову на той браслет. Дивлячись на нього, Орест відчув якусь теплоту в середині себе, це було вперше, щоб таке було, та раптом телефон Ореста задзвонив.

- Так? - мовив Орест, дивлячись ще на той браслет.

- " Синку, як ти там? Ти вже їдеш додому? "

- Так мамо, я вже зібрав речі і зараз буду вирушати! - поклавши той браслет в рукзак, він схопив його за ручку і вийшов з палати.

- " Ну тоді ми тебе чекаємо! До зустрічі синку! "

- До зустрічі мамо! - Орест поклав трубку, та кинув свою валізу з речима в багажник. Та коли він сів в машину, то його чекав невеличкий сюрприз. - Єлена? - шокуючи крикнув Орест.

- Привіт! Братику! - мовила Елена із ніжною усмішкою. - А ти майже й не змінився! Як тобі сюрприз? - та Орест не чув її, він ще відходив від неочікуваного " Сюрпризу ". - Ти так і будеш мовчати з таким виразом обличчя? - спиталася Єлена піднявши свої окуляри ла голову.

- Єлено, але ти ж... Що ти тут робиш? І що це ти робиш за рулем, у тебе ж прав немає! - на це Єлена відреагувала спокійно.

- Ну знаєш, мені скоро 25 рочків, а права можна здавати з 18 рочків! 

- Звідки в тебе автомобіль, наскільки я знаю піццайоли не получають стільки зарплати, щоб дозволити собі покупку такої дорогої машини!

- Це подарок від батька! Він же ж працює в тих автомобільних салонах, та й подарував мені цю машину з свого салону, і йому навіть зробили знижку, так як це мав бути моїм подарком! - Орест ще невірив, що Єлена сидить за рулем, а тим часом поки Орест відходив, Єлена завела машину, та натиснула на газ.

      Їхавши по трасі, Орест невідводив свого погляду від Єлени. " Вона і справді змінилася " пролунав голос в його думках. Вона вже не виглядала на ту буйну дівчину, стала якась спокійнішою, Орестові це не подобалося, він привик до тої єлени яка вічно про щось говорить і яка дуже любить спорити. А зараз перед ним сидить зовсім інша протилежність цієї дівчини. 

- Єлено, як там на роботі? - вирішив зройнувати тишу в салоні Орест.

- Та добре, ще трохи і буду звільнятися і шукатиму вже щось інше. Треба ж якось розвиватися, бо сидіти на місці я неможу, ти ж мене знаєш!

- Та знаю! До речі, можеш зараз завернути до магазину, він тут недалеко, мені треба там щось взяти. Але почекаєш мене в машині!

- Гаразд!

      Зупинивши коло того самого супер маркета, про який говорив Орест, Єлена взяла свою сумку та почала там щось шукати. Знайшовши гаманець, Єлена витягнула гроші і дала їх Орестові.

- Візьми мені щось по-поїсти і попити будь ласочка! - Орест взяв гроші у Єлени і поклав назад до гаманця.

- До поки я тут із тобою, тобі не обов'язково тратити свої гроші! - після тих слів він відкрив двері машини та вийшов, крокуючи до входу супер маркета.

- Пха-х, який же він турботливий братик, дивно, що у нього й досі немає дівчини! - мовила Єлена сама до себе.

      Ходивши по супер маркету, Орест шукав відділ всяких прикрас, аби хоча б подарувати то й браслет із красивою коробочкою а не з голих рук. Пройщовши пару відділів Орестові все ж таки вдалося знайти такий відділ. Зайшовши до нього, він відчув, щось незвичне, немов дежавю. Хоча він був тут в перше. Оглянувшись він помітив, цей відділ прикрас не виглядав на ті інші які він зустрічав у своєму житті. Але Орест не хотів затримуватися, все, що йлму було треба, це знайти підходящу коробочку для подарунку. На касі нікого не було, на столі стояв дзвінок, напевне, щоб покликати продавця. Легенько вдаривши по цьому дзвінку, Орест відчув, що заді нього хтось стоїть. Різко обернувшись він помітив жінку, якій на вигляд була як фея, їй всього лиш не вистачало крил для повного образу.

- Ласкаво прошу до відділу казкових прикрас " Фіїна казка ", чим я вам можу допомогти добродію?! - жінка пішла до каси, Орест дивлячись на неї на мить забув для чого він сюди приходив. - Добродію, ви в порядку? - схвильовано мовила жінка до Ореста.

- А...А так, так! Вибачте, просто я ще не зустрічав таких чарівних жінок...! - Орест не розуміючи що він говорив, вирішив прикусити язика.

      Йому було ніяково, адже він сам не розумів чого став таким щирим і чесним перед незнайомкою. Глянувши на її лице, Орест очікував побачити на ньому здивування ну або ж недорозуміння, але на її обличчі Орест помітив, немов квітка розкрилася і блискітки із сонячними промінцями почали осліпувати, та коли жінка заглянула йому в віччі, вона смутливо усміхнулася йому. Побачивши цю красу, Орест чуть неопритомнів.

- " Як жінки можуть бути аж настільки красивими? Хоча для неї слово ( краса ) буде брехливим словом, адже вона неймовірна, як ізумруд..." - Орест шукав підходящих слів, аби описати її неземну красу, але в нього погано це получалося. 

      Нарешті вернувшись до реальності, Орест вернувся до теми, але на цей раз не дивився на ту жінку, ато точно знепритомніє.

- Так, вам всього лиш коробочку для прикраси потрібен? - уточнила жінка - А ви маєте ту прикрасу коло себе, щоб я зрозуміла, яка коробочка підійде?!

- А, так він із-зі мною! - відкривши свій рюкзак, він витягнув той брасле і подав його тій жінці.

      Побачивши цей браслет продавщиця із жахом глянула на нього, та чуть не випустила його з рук.

- Я перепрошую за таке питанн, але звідки він у вас? - мовила жінка дивлячись з жахом на Ореста.

- Я не можу вам цього сказати! Но якщо коротко, то знайшов! А що з ним? Ви знаєте про цей браслет? - спитав Орест, чекаючи відповіді, але відповідь була відсутня.

- Я зараз знайду коробочку, можете присісти! - мовила жінка показуючи рукою до дивана.

      Чекаючи упаковку, Орест вирішив прогулятися по відділу. На полках були всякі прикрази, цікаві камінці і книжки. ниги були доволі цікавими, були книжки про рослин та тварин, були й романи, але ті автори які їх писали Орест ніякого незгадав. Йдучи далі, дивлячись на книжки, Орестову увагу привернула одна книга, обкладинку яку мала вона була дивною. Сама вона була дерев'яна, стирчали гілки, Орест вирішив доторкнутися до неї, та лиш доторкнувшись до не, вмить на гілках появилися бутони, а потім і самі розкриті пелюстки.