Максим похапцем взяв свою маленьку валізу. У наплічник вклав ноутбук, книгу, планшет свій телефон, який лежав на тумбі. Також на тумбі лежав той старий Самсунг, він також кинув його із іншими речами. На вулиці біля готелю чекало таксі, яким він поїде до аеропорту у Львів.
Люди котрі багато подорожують або вимушено пересуваються по світу мають свої ритуали, свою добірку музики, свою книгу. Дорога і подолання відстаней це не легка праця і перебування у ній завжди вимагає концентрації. Максим коли був молодший, на старті свого успіху легше переносив відстані. Його гнала жага досягнень. Він міг цілий п’ятигодинний переліт із Китаю на Балі писати код чи писати реліз проекту. Навчився повністю поглинатися, занурюватися у процес і витягнути його звідти могли лише прямі звернення до нього. Йому не раз видавалося, що він ніби божевільний занурювався у екран свого ноутбука і жодна турбулентність чи ями на автодорогах не могли його хвилювати.
Тепер же кожна дорога видавалася тягарем. Він наперед думав про неї, аналізував як усе пройде. Продумував, що робитиме поки буде тривати політ.
Він сів на своє місце у літаку. Завжди брав бізнес клас, оскільки міг вільно працювати, не заважаючи іншим пасажирам і вони теж не могли йому завадити. Зручно відкинувся на сидіння. За мить літак відірвався від землі і взяв курс на Париж.
Він дістав з наплічника ноутбук. Думав попрацює над ідеєю однієї програми, яку уже давно просить розробити одна транспортна компанія. Ідеї не йшли до голови. Думки не можна було сконцентрувати у певному напрямку. Він згадував Україну, рідний Луцьк, Кеті та Софію.
Коли Кеті полишила його, він зарікся не шукати стосунків. Не відразу звісно, а через період часу коли пройшов своє пекло із розчарувань, суму, бажання її тіла, її поглядів. Максим розумів, що Софія категорично інша ніж Кеті. Абсолютно інша. Кеті прагнула якихось не підвладних висот людині, було помітно, що вона перебуває у стані постійного пошуку, щоб вона не робила і чим би не займалася. І вже коли їхні стосунки стали стабільними, коли Максим звик до неї, до її постійної присутності у його житті, вона все більше починала шукати нове. Нове у розумінні людини, нове у сексі, нове у спілкуванні. Кеті не могла зупинитися у своїх прагненнях пошуку, це виснажувало її та дратувало Максима. Її міцна і потужна енергія почала спалювати усе навкруг, не лише Максима, а й Аміна, працівників компанії та навколишніх. Незбагненна жінка. Де вона тепер Максим не знав, не міг знати і не хотів знати.
Софія інша. Максим відчував до неї тяжіння, відчував до неї цікавість, але її замкненість не дали змоги йому наважитися на спілкування, навіть на спробу пізнати її чи спробувати поспілкуватися. Він відверто боявся налякати Софію, відволікти її від її внутрішніх хвилювань, наважитися нав’язуватися до неї чи набридати. Також, розумів, що ще одні невдалі стосунки у його житті розірвуть його на друзки або перетворять у абсолютно черству людину, відберуть залишки бажань жити, досягати, працювати, заберуть зміст. Тож він вирішив, що краще постійне очікування стосунків, таких як мріється, ніж чергова невдала спроба, яка цього разу зупинить у ньому життя. Так думав Максим. І як би боляче не було це усвідомлювати, він зміг зрозуміти, що щастя в коханні, у співмешканні чи шлюбі не досяжне усім. Так само, як і фінансовий успіх.
Зустріч у Парижі пройшла спокійно, швидко і конструктивно. Жерар Дюпуа, їхній основний інвестор і разом із тим основний замовник їхніх безпекових програм був надзвичайно конструктивним та зібраним. Коли вони сіли у переговорній кімнаті він тезами окреслив про що буде йти мова і які саме питання має він до Максима.
Їхня зустріч була доленосною в житті Максима і цілком перевернула його відношення до бізнесу, відношення до себе і до напрямку в якому той хотів розвиватися.
Жерар побачив здібного і зібраного програміста на одній із конференцій по системах фінансової безпеки. Максим супроводжував свого керівника на цій конференції задля забезпечення суто технічної сторони їхнього виступу. Насправді левову частку того продукту, що був вироблений ними і представлявся на даному заходу належала ідеям Максима і була виконана ним. Жерар відразу зрозумів, що то розробка Максима, оскільки на складні питання із залу, відповідав саме Максим. Потім, на фуршеті, Жерар із властивою європейцям розкутістю, прямо запитав у Максима чи то його розробка і на скільки відсотків його. Максим, якось відразу відчув той шанс і признався що то повністю його.
Жерар запропонував Максиму інвестиції на створення власного стартапу. У рівних долях, 50 на 50, і коротко розповів про свою компанію, яка займається фінансовими операціями і розвиває напрямок мобільного банкінгу. Він не пропонував Максиму роботу, як багато компаній це робили перед тим, а запропонував капітал на запуск компанії в якій частка прибутку максима буде 50% доти, доки він не виплатить гроші, які отримає від Жерара, а далі компанія стає на 70% власністю Максима, Жерар отримуватиме 30 % від компанії та право на першочергові розробки, які необхідні для бізнесу його корпорації. Інакше кажучи Максим був змушений першочергово розробляти продукти для Жерара, а вже потім при наявності вільного часу виконувати інші замовлення.
В ІТ не заведено покидати на пів дорозі початі справи. Відпрацював необхідний термін для того, що без проблем піти із компанії в якій він працював на той момент та із захопленням переїхав жити до Парижу, де і розпочав свій перший стартап.
Початок був покладений. Напрямок створення та розвиток маленької компанії. Підбір персоналу це основне, що робить стартап успішним, особливо якщо є впевненість у продажі розробки і є досвід у виробництві саме того продукту. Він міг писати сам код, розробити специфікацію продукту, але не міг сам себе тестувати, тобто перевірити програму на коректність роботи, на наявність помилок або як кажуть в ІТ - багів.
Перший проект видався складним. Жерар вносив свої правки в розробку, часом непомірно її ускладнював. І основна помилка Максима було просто погоджуватися і влазити в усе важчі і важчі хащі, заплутувати код і не мати можливості виправити помилки. Персонал, який влаштував би його не був підібраний. Фактично він сам мусив усе робити. І навіть нічні роботи і відсутність сну, непомірні дози кави і енергетиків не змогли допомогти. Він вигорів і відповідно завалив проект. Жерар закупив подібну розробку у компанії в якій Максим працював до цього.