6

 Я вибігла з бібліотеки, прихопивши з собою дві книги. Оглянула свою сумочку, наче все було на місті. У запасі я мала ще  трохи часу. Подумала, прийду швидше, подивлюся на принцип роботи, ознайомлюся зі всім, щоб потім не втрачати час, і не затримувати клієнтів своїм незнанням. 

Коли я прийшла, мене радо зустрів Дрейк. Так звали того милого баристу. Він розповів мені про всі процеси приготування напоїв. Показав, що де знаходиться. Навчив користуватися кавовою машиною. Я ознайомилася з різними рецептами кави та чаїв. Їх виявилося дуже багато, мені потрібен час, щоб все запам'ятати. З хлопцем ми наче подружились, він виявився дуже хорошим. 

- За п'ятнадцять хвилин розпочнеться твоя перша зміна, бажаю удачі!- мило посміхнувся Дрейк. 

-Дякую. Добре, що ти залишаєшся сьогодні в другу зміну. Я навіть переживати перестала. 

- Та ну перестань, чим зможу, тим допоможу. 

Час летів швидко. Багато відвідувачів, багато різних замовлень і нових знайомств. Ми добре потрудилися.Моя робоча зміна підходила до кінця. Я навчилась багато нового. Так, як сьогодні була п'ятниця, то наплив людей був великий, але ми справилися.  Незадовго до закриття прийшла Камі. Я зробила їй американо з молоком та познайомила з Дрейком,  і ми втрьох вирішили відмітити вдале завершення мого першого робочого дня. 

Зайшли в невеличкий паб, присіли за столик. До нас підійшла офіціантка, взяла замовлення на три пива з фруктовими сиропами. Я зазвичай взагалі не п'ю, але сьогодні вирішила дозволити собі, ну так трішечки. І це в кінцевому результаті виявилось помилкою. 

- Слухайте народ, а давайте в клуб махнемо? - запропонувала Камі. 

-Крута ідея! Давайте!- підтримав її Дрейк. 

-Та ну, ви чого який клуб? Я хочу до дому і спати!- я так втомилась за сьогодні і хотіла просто відпочити. 

-Ну, Мел, не будь занудою...пішли, ну хоч на пів годинки - благала подруга. 

- Так йдемо, а потім ми проведемо тебе до дому.- озвався хлопець. 

-Гей народ, ну ви чого  зговорились? Давайте я до дому, а ви до клубу- все ж вперто я не хотіла туди йти, а то знаю чим подібне закінчується. 

- Так, ану не капризуй, коли ти останній раз там була? Вже й танцювати напевно розівчилася. Все!.. Вирішено, йдуть всі, Амаліє!- сказала як обрізала. 

Так з моєю подругою сперечатись дуже складно. Простіше погодитись, нерви ціліші будуть. Ми замовили таксі і поїхали у самий популярний клуб. 

Гучна музика, одні танцюють, другі п'ють, треті взагалі не зрозуміло чим займаються. І першим ділом вгадайте, що зробила моя подруженька? Саме так, потягла нас до барної стійки. Ой чую добром не закінчиться . 

- Я буду тільки сік... апельсиновий!- рішуче мовила я. 

- Так-так , а мені чайку зробіть, будь ласка!- зареготала Камі. 

І так, як серед нас був один чоловік, він вирішив все взяти у свої  руки. 

-Попрошу три “Викрутки” для початку.- ухмильнувся і підморгнув мені Дрейк. -Все, як ти замовляла, Мел. Апельсиновий так апельсиновий. 

І вони обоє почали з мене реготати, ненормальні. Ох же подружились як. 

Ну як я і казала до добра не довело. Спочатку “Викрутка ”, “Mаргарита”, потім в хід пішла “Kривава Mері” і закріпили ми все коктейлем “B-52”. А потім почалась веселуха...нас понесло на танцмайданчик.  

По центрі залу висіла велика диско куля, яка розсіювала райдужні кольори світла. Недалеко від нас стояла велика,  але висока сцена, на яку ми з Камі кинули око. В повітрі витав штучний дим і це все доповнилось крутою музикою...понеслась жара! 

Скільки ми протанцювали -не знаю, але одне можу сказати точно, я ледве доповзла до барної стійки. 

-Все-ее, це був останній раз, що я з вами кудись пішла. - пробувала сказати я, але після такої кількості спиртного, щось воно не дуже виходило. 

- Так-так, це був не останній раз...гик...- промимрила Камілла. 

-Ох дівчулі з вами круто, ще якось треба буде повторити. - допиваючи останній шот сказав Дрейк. 

- Що, нізащо!!...Ой мені треба відійти- я відчула, що коктейлі просяться на зовні, все ж таки ми добряче намішали. 

- Мені з тобою?- запитала подруга. 

-Не маленька, сама справлюсь...гик..- твердо відповіла я. 

Так мені потрібно було знайти туалет. Вдалині побачила неонову вивіску Wc і попрямувала туди. 

Я йшла через довжелезний широкий коридор. Він був весь в диму, напевно потрапив сюди із зали. Коридор підсвічувався червонувато-рожевим світлом,  яке миготіло. Де-не-де висіли різної  форми дзеркала і картини. В самому кінці я знайшла жіночий туалет. 

Зробивши свої справи, помила руки і вийшла. В голові паморочилось, все ж таки перебрала. Ех, як кажуть: “Не вмієш пити, не берися”.  

Мабут ь, потрібно замовити таксі до дому. Я витягнула телефон, як тут мене  хтось схопив. Одною рукою мені прикрили рота, а іншою підхопили і кудись поволокли.