7 збір інформації

Наступні кілька днів я не бачилась з Магваром. Вирішила використати час на вивчення арки.

Це безглуздо боротися кожні кілька років з навалою тіней. Потрібно знайти якийсь спосіб знищити її раз і назавжди. Розібравшись у механізмі його роботи можна було б щось вигадати.

Я розумію що моя думка зовсім не нова і до мене цим вже займались та я вирішила також долучитись до цієї справи особисто.

А матінка ці всі дні відпоювала мене всілякими зіллями у спробі відновити мої спогади. І мушу сказати що не всі вони були приємними на смак.

"Погане від поганого" — повторювала вона кожного разу коли я жалілась в черговий раз на бридкий смак зілля.

Спочатку я намагалась чинити опір цьому лікуванню. Пояснювала їй що зілля навряд мені зможуть зарадити, розповідала те що дізналась про свій стан від Асфера. Та вона не збиралась припиняти спроби вилікувати мене своїми зіллями. То ж я просто змирилась.

Не сперечаючись проковтнула чергову порцію якогось незрозумілого зілля. Я вже навіть не запитувала про його склад. Подякувавши за турботу матері вийшла на подвір'я. Тут на мене вже очікувала Ісарія.

Вона скрізь мене супроводжувала, хоч я вже й непогано орієнтувалась в поселенні. Та раптом знову когось зустріну з якимись претензіями до мене чи лихими намірами, а навіть не зможу згадати як же я поводилась з ними раніше. Не хотіла викривати свою втрату пам'яті. Все ж таки важко запам'ятати інформацію про ціле життя всього за кілька днів.

Хоч Ісарія й переконувала, що я не маю тут ворогів і нічого страшного якщо когось не пригадаю. Та я воліла триматись насторожі. Я не довіряла її судженням. Вона сприймала світ занадто привітним та безпечним, а він точно таким не був.

Збір даних про портал просувався дуже повільно. Загалом я не дізналась нічого нового. Інформації було дуже мало, тільки дрібні крихти відомостей і їх знали всі. Нічого конкретного чи корисного, розмиті деталі які переповідали один одному.

Невже ніхто не займався раніше дослідженням порталу? Це мене дуже дивувало. Це велика проблема для всіх. Невже інших влаштовувало кожні кілька років наражатись на смертельну небезпеку? Слабко віриться, що жоден житель не намагався якось розібратись в роботі порталу щоб нарешті його закрити раз і назавжди. Та таких мені не вдалось знайти.

З того що мені розповіла Ісарія та матінка я дізналася що портал створив прибувший з Андали маг Ангавел. Він спеціалізувався на просторовій магії та досліджував портали.

Його черговий експеримент коштував йому життя та спокою жителям Осари.

Портал знаходився в його будинку. Там все, окрім порталу, було знищено вибухом та пожежею. Через це втратились усі його записи, які б могли допомогти закрити портал чи надати хоч якусь інформацію про нього. 

Все що змогли з'ясувати про цей портал було лиш випадковістю. І кожен новий контакт з ним коштував чимало життів.

Арка порталу не вразлива до фізичних чи магічних атак, а навпаки поглинає їх енергію щоб заряджатись. Також арка всмоктує всі потоки енергії в себе з живих істот та оточення. Тому ніяк наблизитись і залишитись живим щоб більш детально дослідити портал.

А на безпечній відстані з'ясувати щось просто не можливо.

Навколо порталу створили мертву зону, щоб хоч якось сповільнити процес заряджання портальної арки. Та нажаль, не можливо повністю обмежити портал від впливу всіх довколишніх енергій. Те ж саме сонце надає енергію порталу, його не закриєш. 

Довкола порталу нічого не росте, а звірі й так обходять цю місцину.

Також навколо порталу на безпечній відстані виставили спостережні пункти. Для його охорони від безрозсудних чи просто занадто цікавих особистостей. Як виявилось були й такі випадки.

Коли тільки з'явився портал цікавих виявилось багато. Тоді ще мало хто вірив у застереження про такі дивні властивості поглинати життєву енергію з усього живого. Або знаходились якісь відчайдухи, що намагались довести власну хоробрість наблизившись до порталу. Вони не усвідомлювали наслідків власної дурості. А за їх безрозсудні вчинки розплачувались всі жителі. Адже портал швидше заряджався і знову приводив у цей світ смертельних потвор.

Всі захисники — це місцеві жителі найближчих поселень. Влада намагалась створити регулярні загони чи армію найманців. Та охочих не знаходилось, навіть за велику платню. Тому цю роль на себе взяли місцеві жителі через безвихідь. 

Владою все ж направлялися сюди гарнізони в час коли мав спрацювати портал. Та зазвичай, вони прибували вже по закінченню битви. Воїни які направлялись до Осари, особливо не переймались долею жителів. Зовсім не думали що якщо тіні знищать місцевих захисників то посунуть далі несучи смерть землями Мейру. Їх хвилювала тільки власна безпека в цей момент. І вони затримували похід всіма силами щоб уникнути сутички із жахливими монстрами. Повністю перекладаючи це на плечі простих жителів яких би мали захищати.

Тому з раннього віку місцеві навчались військовій справі. Кожен обирав те до чого мав хист. В поселенні мирно співіснували різні народи тому тут мали своїх цілителів, й магів, й просто робочі руки. 

Я сподівалась з'ясувати чи не спілкувався часом з кимось Ангавел, можливо він розповідав комусь про свої дослідження. 

Але він жив самітником, мало спілкувався з місцевими. Виходив до Осари лише за крайньої необхідності щоб поповнити запаси. Та й давно це вже було. Ще дізналась що інколи він заходив до місцевої бібліотеки та брав якісь книги.

Саме туди я й вирішила завітати сьогодні. Хочу переглянути чим саме він цікавився. Можливо отримаю якусь підказку в якому напрямку рухатись далі.

Знаю що до мене це мабуть вже робили, але раптом мені вдасться помітити те що інші пропустили.

В бібліотеці мені видали цілий стос книг самих різних напрямів: карти зоряного неба, наукові роботи на тему кругообігу енергії в природі, походження магічного джерела в живих істот, управління енергією в тілі і ще багато чого. 

Я навіть не знала з чого ж розпочати. Ісарія ж відмовилась мені в цьому допомагати.