6

Печера, де вони ховалися, була тихою, але Аеліта відчувала, що кожна секунда на цьому місці могла стати останньою. Арден, схилившись над старим амулетом, щось бурмотів. Його голос був схожий на далекі шепоти, а магічна енергія ледь помітно світилася навколо.

— Що ти робиш? — запитала вона, обережно наближаючись.

— Активую заклинання захисту, — коротко відповів він. — Воно замаскує нас від їхніх чар.

— А це надовго?

Арден глянув на неї, і в його очах було щось невловимо сумне.

— Години на три, не більше.

— Три години? — Аеліта похитала головою. — І цього вистачить, щоб знайти те, що нам потрібно?

— Якщо ми будемо рухатися швидко, так, — сказав він. — Але для цього нам потрібно залишити цей сховок якнайшвидше.

Вона відчувала, що щось його гнітить.

— Ти щось не договорюєш, — тихо промовила вона.

Арден зупинився, а потім важко зітхнув.

— Аеліто, — почав він, повертаючись до неї. — Є речі, які я хотів би тобі сказати, але… я боюся, що ти не будеш готова їх почути.

— Наприклад? — В її голосі була легка тривога.

Він замовк, ніби шукав правильні слова.

— Те місце, куди ми йдемо, не просто джерело їхньої сили. Це місце, де все почалося для мене.

— Почалося? — здивувалася вона. — Що ти маєш на увазі?

— Колись, дуже давно, я був іншим, — сказав він тихо. — Я жив серед людей, працював на них, навіть допомагав їм. Але одного дня я зрозумів, що вони більше бояться моєї сили, ніж цінують її. Вони зрадили мене.

Його голос став жорсткішим, а погляд опустився додолу.

— Вони створили артефакт, який зміг контролювати мене, — продовжив він. — Він досі існує. І якщо вони знайдуть мене, вони знову використають його, щоб зробити мене їхнім рабом.

Аеліта застигла, слухаючи цю історію.

— І ти хочеш знищити цей артефакт?

— Так, — сказав він. — Це єдиний спосіб повернути свободу. Але це небезпечно. Місце, де він знаходиться, захищене чарами, які навіть я не можу повністю здолати.

— Чому ти не сказав мені цього раніше?

— Бо це не твоя битва, — відповів Арден. — Але ти вирішила залишитися зі мною, і тепер я не можу цього змінити.

Аеліта відчула, як у її грудях розливається тепло.

— Якщо це твоя битва, то і моя теж, — сказала вона впевнено.

Арден уважно подивився на неї, ніби намагався зрозуміти, чи справді вона готова до всього, що їх чекатиме.

— Тоді будь обережна, — сказав він, злегка посміхнувшись. — Попереду нас чекає темрява, але ти — світло, яке допомагає мені не втратити себе.

Його слова змусили Аеліту здригнутися. Вона відчула, що за ці кілька днів між ними утворився зв’язок, який був глибшим, ніж вона могла уявити.

— Тоді вирушаймо, — сказала вона.

— Добре, — кивнув Арден. — Настав час змінити долю.