Розділ 6

***

Невідомий спостерігач

Коли ніч опустилася на Академію, загорнувши її кам'яні стіни у ковдру морозяного повітря, більшість студентів вже спали. Лише подекуди мерехтіло світло у вікнах, де хтось, можливо, готувався до завтрашніх занять або просто не міг заснути. 

Але для декого ніч в Академії була часом активності. Спритна постать, загорнута у темний, непроникний плащ, безшумно ковзала коридорами. Ця людина рухалася з дивовижною легкістю, уникаючи світла ліхтарів та будь-яких звуків. Це був агент Верховного Жерця Водного Храму, якого відправили таємно спостерігати за Івою. Його завданням було доповідати про кожен її крок, про її магічні прояви, про її взаємодії з іншими студентами – про все, що могло б пролити світло на цю "змішану" дівчину, яка так несподівано порушила спокій їхнього віковічного Храму.

Агент, чиє обличчя було приховане глибоким капюшоном, дістався до дальнього крила Академії, де, як відомо, розташовувалися найстаріші, маловикористовувані частини будівлі. Тут, за зачиненими дверима, що маскувалися під звичайну стіну, знаходився таємний підземний перехід. Лише обрані знали про його існування – давній шлях, що зв'язував Академію з певними місцями за її межами, створений у часи, коли потреба в таємних зустрічах була більш нагальною.

Відчинивши потайні двері легким магічним рухом, агент поринув у непроглядну темряву. Повітря стало важким і вологим, віддаючи запахом сирості та давнини. Його кроки лунали по мокрих кам'яних плитах, а потім поступово стихли, коли він заглибився у підземелля.

Через деякий час він вийшов у невелику, освітлену мерехтливими факелами кімнату. Тут, біля кам'яного столу, схилившись над картою, стояв Верховний Жрець Водного Храму. Його обличчя, зазвичай спокійне, тепер було напруженим.

— Що ти дізнався? — голос Жерця був тихим, але владним.

Агент схилив голову. — Ваша Святосте, перший навчальний день пройшов. Іва Вайс, як і очікувалося, привернула до себе багато уваги. На уроці історії вона виявила… певний скептицизм щодо офіційної версії подій. На фізпідготовці… — він на мить завагався, — вона викликала на дуель Дінта, сина пана Елвіна, і перемогла його.

Жрець підняв брову. 

— Перемогла? Як?

— Вона використовувала… незвичайну техніку. Швидкість, спритність, і рухи, які, за словами професора, мали елементи вогняної магії. Вона сама підтвердила, що її батько є вогняним магом.

На обличчі Жерця з'явився вираз, який важко було прочитати. Подив? Стурбованість? 

— Цікаво… "Змішана кров", що перемагає чистокровних. І вогняна техніка… Що ще?

— Під час обіду вона зіткнулася з Еліасом, сином графа. Він намагався принизити її, називаючи "плямою" на факультеті. Але вона… вона відповіла. Дуже впевнено. Вона заявила, що її "змішана кров" дає їй двічі більшу силу. І навіть її сусідка по кімнаті, дівчина з Водного факультету, вступилася за неї.

Верховний Жрець на мить замислився, потираючи підборіддя. 

— Значить, вона не просто сильна, а й незламна. І навіть знайшла прихильників серед "чистих". Це ускладнює ситуацію. Її вплив може бути непередбачуваним. Продовжуй спостереження. Кожен її крок має значення. І особливо зверни увагу на її взаємодії з Рейном, якщо такі будуть.

— Буде виконано, Ваша Святосте, — агент знову схилив голову, а потім, розвернувшись, знову поринув у темряву таємного переходу.

Жрець залишився один у напівтемряві, дивлячись на карту. Слова агента про Іву Вайс вимальовували картину не просто сильної дівчини, а потенційної рушійної сили, здатної змінити рівновагу в Імперії.

***

Іва 

Кілька днів після словесної баталії в їдальні пролетіли непомітно. Еліас та його прихильники уникали мене, а Дінт лише зрідка кидав злісні погляди. Айві ж була на сьомому небі від щастя, періодично згадуючи, як "я їх рознесла". Це давало мені деякий спокій, дозволяючи зосередитися на навчанні, хоча спогади про нічні роздуми все ще крутилися в голові.

Одного ранку, після сніданку, коли ми з Айві йшли до своєї кімнати, щоб підготуватися до занять, вона раптом витягнула з сумки сувій з розкладом і її очі загорілися.

— Іво, подивися! — вигукнула вона, тицяючи пальцем у пергамент. — Нам додали нові заняття!

Я взяла сувій, зацікавлено оглядаючи список.

 — Справді? Які ж?

— Дивись! — Айві мало не стрибала від радості. — По-перше, буде "Магія Океанів"! Це ж так круто! Я завжди мріяла дізнатися, як керувати справжніми хвилями, як у казках! А ще… — вона перевела погляд далі по списку, — … "Мистецтво Створення Льоду"! Це, мабуть, щоб заморожувати… ну, знаєш, щось. Може, навіть вогняних магів!

Я ледь помітно посміхнулася. Айві завжди знаходила привід для ентузіазму.

 — "Магія Океанів" звучить цікаво. Це складний рівень контролю, робота з великими об'ємами води та її енергією. Вона вимагає не лише сили, а й глибокого розуміння потоків. Це не просто про хвилі, Айві, це про течії, про приливи та відливи, про глибинний тиск. Там є дуже багато нюансів, які, я впевнена, будуть дуже складними, але захоплюючими.

— Ого! — видихнула Айві, її очі були широкі від здивування. — Я навіть не думала про це! А "Мистецтво Створення Льоду"? Це ж просто заморозити воду, так?

— Не зовсім, — пояснила я. — Створення льоду — це про контроль над температурою води на молекулярному рівні. Ти маєш уповільнити рух молекул, щоб вони утворили кристалічну ґратку. Це вимагає надзвичайної точності і концентрації. Існує багато різних форм льоду, і кожна має свої властивості. Ми, мабуть, вивчатимемо, як створювати захисні крижані щити або навіть зброю з льоду.

Айві задумалася, а потім її обличчя знову осяяла посмішка. 

— Значить, ми будемо як справжні айсберги, що рухаються! Це круто! А ще… — вона знову зазирнула в розклад, — … "Зцілення Водою"! Це ж буде як додаткове цілительство, тільки вже конкретно водою!

— Так, це дуже важливий напрямок, — погодилася я. — Вода має природні цілющі властивості. Ми, мабуть, вивчатимемо, як використовувати потоки води для очищення ран, зменшення запалення, відновлення сил. А можливо, навіть, як вода може впливати на емоційний стан людини. Це зовсім інший рівень, ніж те, що ми вивчали раніше, з професором Землі.