Пролог

Маленька дівчинка бігла по вулицях міста стукаючи в двері всіх знайомих яких тільки могла згадати. Вона бігла так ніби від  неї залежить чиєсь життя.

Було темно і сиро здається ішов дощ, проте дитя цього не відчувало

Так вже сталось.

У її матері відійшли води а батька не було поруч. І коли матір знепритомніла дівчинка налякана побігла за допомогою.

-Допоможіть!

Проте її не було, всі відвернулись від їх сімї через те що її матір будучи магом води вийшла за вогняного. 

-Хто небудь!

І вони осіли в селищі де переважно жили самі чистокровні маги води для яких було немислимим об’єднувати своє життя з магом іншої стихії так ще й вогняної.

-Благаю…

Дівчинка народилась вдало лише тому що батько був поруч. А зараз його не було. Він відправився на завдання.

Двері закривались одна за одною поки в решті дівчинка не впала. Біль в коліні змусив заплакали. Мама б її вилікувала мама б їй допомогла проте вона лежала бліда і непритомна дома. 

-Що сталось дитя...

До неї з темряви вулиці підійшла жінка в темному одязі в якому був ледь помітний відтінок фіолетового, волосся теж було чи то чорне чи то темно каштанове і відблискувало в місячному сяйві, а позаду неї стояв маленький хлопчик років пяти і тримав матір за юбку. 

Її всі знали і дівчинка теж, її сімя володіла темною магією. Тож їх сторонились та боялись а ще ненавиділи бо не розуміли тої сили. Так само як і не розуміли чому матір дівчинки вирішила вийти за вогняного. 

І дівчинка розповіла все з самого початку, як храм води та храм вогню відмовились допомагати її матері як всі закривали двері прямо перед носом.

-Допоможіть мамі, благаю…я віддам вам своє життя тільки допоможіть мамі. 

Чоловік з'явився так несподівано, ніби виник із самої тіні вечірнього міста. Високий та статний, він одразу привернув увагу своєю спокійною, майже владною аурою. Його темне волосся спадало на плечі густими пасмами, і здавалося, поглинало навколишнє світло. Глибокі, проникливі очі кольору нічної безодні дивилися на дівчинку з непідробною турботою, в якій, проте, відчувалася прихована сила. Вираз його обличчя був суворим, але в куточках губ залягла ледь помітна доброта. Одягнений він був у довгий плащ з темної тканини, що струмувала за ним при кожному русі, створюючи враження таємничості. Його руки, великі та сильні, здавалися здатними як на ніжну підтримку, так і на могутню магію. Коли він підняв дівчинку, її огорнуло не лише фізичне тепло, але й відчуття захищеності, ніби вона опинилася під надійним крилом. 

-Ми допоможемо, я тобі обіцяю дитя...

Його голос, коли він промовив обіцянку, був глибоким та спокійним, сповненим впевненості, яка миттєво передалася змученій дитині.

Він обійняв її так тепло що вона знову заплакала.

І вони допомогли, стримали слово. 

Коли дівчинка привела темну родину до себе додому матір все ще була непритомна і тоді жінка поклавши руку їй на живіт вимовила якесь закляття і все тіло матері дівчинки окутало чорним димом, тоді магиня повернувшись до чоловіка кивнула.

-З нею все буде добре, принесіть води. Попереду в нас буде довга ніч.  

І десь опівночі врешті привевши до тями матір дівчинки вони допомогли їй народити дуже сильно при цьому злякавши і без того знесилену жінку. В дівчинки народився братик з рудим волоссям як у батька а темний маг та його дружина залишились поруч аж до самого ранку. Не маючи можливості пояснити один одному чому ж вони допомогли цій дитині що мирно спала поруч з своїм новонародженим братом і матірю що втратила сили поки його народжувала. 

 Потім пішли довгі дні поки темна родина намагалась виходити матір дівчинки поки та повністю не сцілилась після родів. Спершу вона відносилась до нових знайомих з насторогою проте згодом схоже змирилась.

І не пошкодувала після того про своє рішення жодного разу. Темне сімейство навіть збудували будинок за два дні зовсім поруч щоб не ходити до дому на інший кінець міста. Камені тоді ніби танцювали волею темних сил.

Так згодом навіть почали ходити один до одного в гості а ще згодом почали заходити навіть не стукаючи в двері.

Тож несподівано для всіх і для себе дві родини вигнанців почали товаришувати та захищати один одного.

Привіт любі мої читачі я рада представити вам своє дитя. Історія про дівчинку з сильним характером, можливо надто ідеалізованим  проте не менш цікавим. Мені було б цікаво чути ваші думки по кожному розділі. Так як це черновик тут можуть бути помилки і з вашою допомогою я б хотіла зробити книгу кращою ніж вона є зараз. Книга вже завершена і буде виходити через день від сьогодні.

Бажаю вам приємного читання та мирного неба

Ваша Анна ^.^