Софі стояла на порозі будинку Анни, з торбами гостинців у руках і щирою усмішкою. Її серце тріпотіло — вона скучила за сином. Вона мріяла обійняти Давіда, послухати, що йому снилося, як минув його день.
Але відчуття тривоги зросло, щойно Анна відкрила двері.
— Привіт, Анно! Давід у вас? — усміхнулася Софі, вдивляючись за спину подруги.
Анна помітно знітилася.
— Ем… привіт, Софі. Так… він з Аміраном. Вони поїхали до… парку. — В парк? — Софі звела брови. — Він же казав, що приїде до вас…
Анна нервово поправила волосся, відводячи погляд.
— Так, просто плани змінилися. Ти ж знаєш, як у них буває…
Софі різко зупинилася. Її очі потемніли.
— Анно… — її голос став твердим. — Де мій син?
Анна мовчала кілька секунд, а потім спробувала схопити Софі за руку:
— Софі, будь ласка, не хвилюйся. Все під контролем. — Тобто?! — її голос зірвався. — Ти зараз серйозно?! Моя дитина зникла, а ви брешете мені прямо в очі?!
Анна почервоніла й опустила голову.
Софі не стала чекати пояснень. Вона розвернулася й з шаленою рішучістю побігла до машини. Її серце билося скажено, руки тремтіли на кермі.
— Аміране… якщо ти щось приховуєш від мене…
Її очі спалахнули сльозами і гнівом водночас. Вона прямувала в офіс чоловіка. Вона знала — більше не буде мовчати. Не буде чекати. Вона — мати. І буде боротися.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
