Розділ 33: “Втеча до надії”

Софі вже не спала ночами. Вона сиділа біля вікна, загорнута в ковдру, і слухала тишу, що панувала навколо особняка. Але в її голові вирувала буря. Кожен сон, кожен уривок голосу Амирана ставали нестерпним натяком — він живий. Вона це відчувала не розумом, а нутром, яке ніколи не обманювало.

І тоді в ній щось прорвалося. Вона більше не могла чекати, не могла жити в золотій клітці, знеособлена, як тінь. У її серці розгорілося бажання — знайти його. Дізнатися правду. Або померти, намагаючись.
---

Кожен день вона спостерігала. Вивчала ритм охорони, хто і коли змінюється, коли в будинку вщухає активність, хто більше пильний, а хто звик покладатись на камери, які давно втратили чутливість у певних зонах.

Софі знала — у неї буде лише один шанс.

Вона потай зібрала найнеобхідніше: гроші, які залишалися схованими в шкатулці серед прикрас, фальшиві документи, які колись зробив для неї водій, щоб вона могла подорожувати без розголосу. Простий одяг, темний шарф, що приховає обличчя. І головне — сили.

---

Настав вечір. Особняк завмер у тиші після візиту чергового лікаря, який перевіряв її вагітність. Вона лежала в ліжку, ніби заснула. Але тіло її було напружене, як струна. О 2:45 охоронець на східному крилі завжди ішов перевірити задні ворота. А новий змінник запізнювався — цього разу, як і щодня.

Софі ковзнула до дверей, відмичка, яку вона викрала в покоївки, легко впоралась із замком. Вона йшла босоніж, серце гупало так, що, здавалося, воно видасть її. Але весь будинок спав. Навіть охоронна система була частково відключена — ремонт, як з'ясувала вона за підслуханою розмовою.

Вона проскочила через тінь, ковзнула повз пильний погляд камери, зникла в темряві саду. Пробралася через пролом у паркані, захований за кущами винограду.

І ось — воля. Нічний вітер ударив їй в обличчя, і вона на мить зупинилася, не вірячи, що це відбувається. Потім — бігла. Бігла, як ніколи в житті.

---

Уперше за довгий час вона відчула себе живою. Вільною. Не просто вагітною жінкою в полоні, не мовчазною дружиною. А жінкою, яка має мету — знайти свого коханого. Навіть якщо весь світ буде проти.

> "Я йду за тобою, Амиране… Якщо ти живий — я знайду тебе. Якщо мертвий — я принаймні це дізнаюсь. Але я більше не буду мовчати. Не буду боятись."