Смак літа. Полуничний день

Розділ 35

Коли ночі ставали найтемнішими, і страх здавалося огортав усе навколо, Аліса брала ручку і папір, щоб написати Графу ще один лист. Кожне її слово було як обійми, що долали сотні кілометрів фронту.

Вона описувала їм дрібниці — як розквітають весняні квіти в їхньому місті, як її нова подруга Настя підбадьорює її у навчанні, і як вона вірить у їхнє світле майбутнє.

— «Тримайся, коханий, — писала вона, — кожен мій день — це думка про тебе. Вірю, що скоро ми знову будемо разом, і зможемо будувати наше життя без страху».

Ці листи ставали для Графа не просто словами, а джерелом сили, яке допомагало витримати найскладніші моменти.

В їхніх листах жила їхня спільна мрія — про мирний дім, про теплі вечори на веранді, про дитячий сміх і прості радощі.

Навіть у вирі війни, ці мрії підтримували їхні серця, нагадуючи, за що варто боротися.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше