Розділ 33

Раптом тиша була розірвана гучним вибухом — “бабах” прозвучав поруч, змусивши серце Графа стиснутися від страху і адреналіну. Земля здригнулася під ногами, і пил злетів у повітря, застилаючи поле бою.

— Всім в укриття! — крикнув він, намагаючись зібрати побратимів.

Дим і запах гару наповнили повітря, але Граф тримався твердо — поруч була думка про Алісу, про їхнє майбутнє, що залежало від кожного його кроку.

У той момент він відчув, як війна набирає нових обертів, і розумів, що боротьба ще далека від завершення. Але в глибині душі вогник надії не згасав.

Навіть посеред хаосу він знав: за кожною миттю небезпеки стоїть можливість повернутися додому — до тих, кого любить.

Після вибуху панував хаос: пил і дим застеляли поле, голоси побратимів ставали все напруженішими. Граф миттєво зібрався — спершу перевірив, чи всі живі, і кинувся допомагати тим, хто був поранений.

Він швидко організував невелику групу, щоб відступити в безпечніше місце, прикриваючи один одного. Кожен крок вимагав уваги, бо ворог міг з’явитися в будь-яку мить.

Граф тримався мужньо, хоча серце билося швидко — він знав, що не може дозволити собі показати страх. Для нього важливо було бути опорою для тих, хто поруч.

В той момент у думках був лише один образ — Аліса, її листи, її віра у нього. Ця сила допомагала йому не зламатися і продовжувати боротьбу.

Коли дим почав розсіюватися, вони зайняли оборону, готуючись до можливого нового нападу. Граф подивився на небо — навіть серед війни воно залишалося блакитним, нагадуючи про мир, за який вони боролися.