Пройшло кілька тижнів після Паски, і одного дня Аліса отримала два важливі листи.
Перший — від Графа. Його слова були сповнені тепла і сили:
«Моя дорога, кожен день без тебе — це виклик, але я тримаюся, бо знаю: ти чекаєш. Скоро повернуся, і ми почнемо будувати наше майбутнє. Бережи себе. Твій Граф.»
Другий лист прийшов з інституту — вона отримала повідомлення про можливість вступити на заочну форму навчання, що відкривало для неї нові перспективи.
Серце Аліси наповнилося радістю і хвилюванням.
— Це шанс — рухатися вперед, — сказала вона собі. — Не лише чекати, а й будувати своє життя.
Вона відчула, як надія і віра наповнюють її сили, дають крила для нових звершень.
Хоч війна і розділяла їх, листи були мостом, що з’єднував їхні душі і підтримував мрію про мирне майбутнє.