Поступово звичне життя поверталося у їхній дім. Граф відчував, як сили повертаються, а Аліса — як мрії починають здійснюватись крок за кроком.
Вони разом облаштовували кімнату, вибирали кольори для стін, ставили полиці з книжками, де Аліса збиралася розмістити свої рукописи.
— Уявляєш, — сміялася вона, — колись це буде місце, де народжуватимуться нові історії.
Граф уважно дивився на неї, дивувався її натхненню і вірі.
— Ти неймовірна, — говорив він, — і я пишаюся, що можу бути поруч.
Вони часто гуляли вечорами, тримаючись за руки, насолоджуючись тишею і спокоєм, що тепер заповнював їхній світ.
Хоча часом тіні минулого нагадували про себе, вони вже знали — разом зможуть подолати будь-які труднощі.
І в їхніх серцях жила надія — на щасливе майбутнє, на любов, що витримала всі бурі.