Смак літа. Полуничний день

Розділ 18

Коли темрява сумнівів і тривоги здавалася найгустішою, Аліса отримала ще один лист — цього разу від свого тата.

Він писав:

«Доню, я скоро повертаюся у відпустку. Хочу побачити тебе, підтримати і разом з тобою допомогти нашій родині. Тримайся, ми скоро будемо разом.»

Серце Аліси наповнилося теплом і надією. Ця новина була ніби промінь світла, що прорвався крізь хмари.

— Бабусю, — сказала вона, — тато повертається. Ми зможемо разом подолати все.

Софія посміхнулася, тримаючи доньку за руку.

— Вже скоро, Алісо. Разом ми — сила.

Цей лист додав Алісі віри і мужності. Вона знала — попереду ще багато випробувань, але тепер вона не одна.

З нетерпінням чекала зустрічі з татом, щоб поділитися з ним усіма надіями і турботами.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше