Смак літа. Полуничний день

Розділ 10

Ранок розпочався з важких, але необхідних справ. Граф готувався до відправлення — одягав форму, перевіряв спорядження, намагався залишатися спокійним, хоча в його очах палала внутрішня тривога.

Аліса допомагала бабусі збирати теплі речі, ліки та харчі для тих, хто залишився вдома. Вона знала, що її підтримка зараз — не менш важлива, ніж мужність на фронті.

Перед виходом Граф підійшов до Аліси. Вони довго дивилися одне одному в очі, намагаючись сказати все без слів.

— Я обіцяю повернутися, — прошепотів він, тримаючи її руки у своїх.

— Я чекатиму, — відповіла Аліса, зібравши всю силу, щоб стримати сльози.

Прощання було коротким, але сповненим глибоких почуттів і обіцянок.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше