Смак літа. Полуничний день

Розділ 2

Вона стояла біля старої криниці, тримаючи в руках фотоапарат, який привезла з міста. Сонце вже почало ховатися за обрієм, а легкий вітер шепотів листям.

Раптом позаду почувся звук кроків — впевнені, розмірені, трохи старовинні.

Вона обернулася і зустріла його погляд. Граф. Високий, з глибокими очима кольору темного янтарю і посмішкою, що приховувала багато таємниць.

— Ваша фотографія здається мені зачарованою, — сказав він тихо, ніби це була перша таємниця, яку він довіряв комусь.

— Мене звати Аліса, — відповіла вона, відчуваючи, як серце починає битись швидше.
— Я — Граф, — промовив він з легким нахилом голови. — І я давно шукав саме цей куточок, де небо здається ближчим, а час — повільнішим.

Їхні погляди з'єдналися, і у світі, який тримав їх обох у полоні, з'явилася перша ниточка, що з’єднала два серця.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше