Сім ознак божевілля
7.
Ранок. Стою на зупинці. Мимоволі видивляюся жінку у синій куртці. Метр п’ятдесят на зріст, кирпатий ніс усіяний ластовинням.
Сьогодні я знайшла на своєму посту дивне послання. Воно складалося рівно із семи пунктів і навіть мало назву.
Пункт перший: не шукати Тиміша.
Пункт другий: жити з мамою.
Пункт третій: не відстоювати особисті кордони.
Пункт четвертий: працювати на ненависній роботі.
Пункт п’ятий: бути «хорошою дівчинкою» і накопичувати негативні емоції.
Пункт шостий: не розвиватись, облишити мрії.
Пункт сьомий: не жити своїм життям, постійно думати, що скажуть люди.
Послання мало промовисту назву: «Сім ознак Анютиного божевілля».
Я сама його написала, але абсолютно не пам’ятаю, як це зробила.
Четверта палата вранці виявилась порожньою. Жодних записів про Віолетту Дібровську в журналі прийому пацієнтів не знайшлося, а моя санітарка не стелила їй постіль і взагалі такої жінки не бачила та не чула. Була ще медсестра з приймального відділення, черговий лікар врешті-решт, але до них я не ходила.
Мене мало цікавить, чи існувала та відьма насправді.
На горизонті з’являється автобус.
#1300 в Містика/Жахи
#1778 в Детектив/Трилер
#599 в Трилер
Відредаговано: 13.10.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
