Сім кроків до життя
Епілог
– Все! Ніяких співів! – Недоля поклала руку на струни ще до того, як по них встиг вдарити Баюн. – Просила ж! – сердито глипнула на сестру. – Не наливати йому!
– Ой, та прошу! – пирхнула та. – Що там того збитню?! Компот для богів! – захихотіла.
– Мати, як побачить, – похитала головою, – задасть нам обом.
– Та чого ти трусишся?! – обійняла її за плечі Доля. – Вузлики ті ми порозплутували. Бороду Карачуну – заплутали. Святкуй! Мати ще тиждень з верховними гулятиме, тож, в нас – ти-и-ша-а-а. Головне, – озирнулась вона на залу людських доль, – щоб протягів не було.
Не встигла вона й змовкнути, як двері розчахнулись й до них влетів з поривом вітру розчервонілий розлючений Вотан:
– То ось як! – втупився в Долю, яка злякано лиш встигла провести очима той ураган, що влетів слідом за богом. – Як з котом – то ми обіймаємось! – в нього й блискавки з очей полетіли, висікаючи іскри, що так і застрибали по всій залі. – А мене – під стіл?!
Ой-йой! От «під стіл» він їй точно не пробачить! Недоля прослідила за поглядом зблідлої сестри й зблідла більше за неї:
– О-о-о! Ні-і-і!
Вітер завертів іскри й сипонув ними у чийсь візерунок долі. Матір наша, Макош! Знов?!
Доля затремтіла:
– Це ж був мій… візерунок… От, – глипнула вона на Вотана, – гад!
Той лиш руки задоволено склав на грудях. Цікаво: мати це теж змусить розплутувати?
#2056 в Різне
#565 в Гумор
#2955 в Фентезі
#666 в Міське фентезі
Відредаговано: 14.12.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
