Сім котів і дівчина на дивані

Розділ 9

11 березня 2023 року

Після від’їзду Стаса будинок здавався пустим. Начебто, і був менше доби, але ж от… 

Аспід з Падлом вилізли зі своїх схованок тільки ближче до вечора. І чого було ховатися? Ну, лаявся… Так за діло. Нащо було взуття псувати? Поганці…

Дана не розмовляла з обома ще весь наступний день. Падло приходив, терся об ноги, Аспід взагалі на руки намагався залізти. Прогнала.

Повідомлень немає.

20 березня 2023 року

Стас написав, що його перекидають на інший напрямок. Ну, слава Богу! Хоч не Бахмут…

11 квітня 2023 року

Весна не радувала. Дощі, дощі, дощі… Й досить холодно. Бувало, що в квітні вже можна було ходити в легкій кофті, а тут куртку краще не знімати. І це ж дома тепло… А на фронті як?

Зараза знов чхала. Застудилася, чи що? Всі інші в порядку. Аспід почав линяти, шерсть по всьому дому. Ще й блює, після того, як вилижеться. От паршивець… Набридло вже за ним прибирати.

Падло з Першим побилися, та так, що довелось обох тягнути до ветеринара.

16 квітня 2023 року

Великодня неділя теж видалася досить холодною. Ну, хоч з неба не лило… 

Стас написав, привітав зі святом. Вона кинула листівку. Хмикнув, попросив фотографії. Назнімала з десяток кадрів котів, найбільше Падла і Першого з драними вухами. Пожалілася на цих негідників.

Стас чомусь попросив її фото. Це ще навіщо? Мабуть, знов хоче пересвідчитися, що їсти не забуває. Зробила селфі з сонною Білосніжкою, відправила. Прислав смайлик з великим пальцем вгору.

Дивний….

23 квітня 2023 року

У новинах все голосніше говорили про майбутній контрнаступ. Ну нащо оце базікати? Чи думаєте, що росіяни цього не знають? Та знають, сволота…

Роботи було все більше. Документація англійською, французською, німецькою… Підготовка до чергової сесії на цьому фоні проходила якось непомітно. Що там вчити?... Дана й так майже все знала. Деякі речі їй взагалі зараховували по результатах основної роботи. Куратор був в курсі, чим вона займається.

Стас майже не писав. Казав, дуже багато справ і не завжди є зв’язок.

 Плиту поставили. Сірий граніт, без зайвого. Данильченко Лідія Андріївна. 1945–2022. Злиток довелося здати в банк. Взяли дешевше, ніж коштує, звісно… Та й хай. Вперше за рік вона там не плакала. Посиділа, розповіла бабусі про котів. Про Падло особливо. Вона б сміялася…

6 травня 2023 року

Дана втомлено потерла очі. Та блін… скільки ж тут ще перекладати… Робота йшла валом. У війська надходила нова техніка, і вона голови не піднімала від інструкцій, описів, регламентів використання, норм і хтозна чого ще. 

Добре, що хоч платили тепер нормально. Можна було не бігати по магазинах самій, а замовляти хоча б основне. Звісно, жаба з куточка щось квакала, але коли стояло питання — вчасно закінчити замовлення на 2,5 тисячі гривень чи зекономити 150… Вибір зрозумілий.

Стас, до речі, коли вона йому написала про те, що замовила їжу і наповнювач з доставкою, тільки спитав, чому вона цього раніше не робила. Чому-чому… Дивний він. Як можна так з чужими грошима? Свої — то свої. А Стасові — то Стасові. А він лається…

19 травня 2023 року

Полковник зайшов надвечір. Він час від часу так робив, коли або на роботі щось йшло не так, або Катерині Василівні ставало гірше. Цього разу було все разом. Дана напувала його чаєм, вислуховувала… Іноді питала щось, але здебільшого просто мовчала. А він гладив когось з котів і говорив, говорив, говорив… А іноді мовчав.

От сьогодні мовчав. Просто сидів на дивані, чесав вуха Падлі, який, на диво, завжди йшов до нього на руки, дивився кудись в порожнечу. Дана тихенько продовжувала набирати текст.

Вже збираючись йти, Олександр Сергійович сказав, що Стаса рекомендували в інший підрозділ. Мовляв, нові виклики війни — нові завдання. Дана здивувалася. А їй він нічого не казав…

2 червня 2023 року

Стас написав, що його переводять. Куди — не уточнював, а вона питати не стала. Не говорить, отже, не може. Чи не хоче… Знов попросив фото…

Ні, не попросив. Командує, як завжди. “Зроби”, “надійшли”, “ну і де?”, “я тебе що просив? Нахріна мені коти? Ти їх і так ледь не щодня надсилаєш”...

Одне з фото Дана потім навіть в мережу виставила, на хостінг. Ну бо просилося. Після кількох днів спеки раптом вдарила гроза з градом, різко похолодало, а вона якраз вийшла і залишила вікно відкритим. І всі ці сім котячих тушок збилися в один клубок, де й незрозуміло було, де чий хвіст, лапа чи вуса.

Себе вона намагалася не фотографувати. Бо виходило якось… не дуже. Ну не вміє вона оці селфі… То очі вирячені, то на голові вороняче гніздо… Та й взагалі, навіщо воно?

6 червня 2023 року

Новини про підрив Каховської ГЕС Дану просто приголомшили. Та як так? 

Який взагалі сенс? Щоби що?.. Зрозуміло, намагалися нашим нашкодити, але ж і собі теж?..

Вона сиділа, гладила Заразу, читала стрічку Телеграм і все думала — де Стас? Він казав, що поїде на нове місце десь в середині червня, а зараз що?..

17 червня 2023 року

Аспід з Падлом знову побилися. Та що це таке?! Вона що, гроші друкує, щоб лікувати цих двох дурнів ледь не щомісяця? Коли вони нарешті перестануть собачитись? Ще й Перший намагався влізти, йому теж під гарячу лапу дісталося. А потім матуся додала. Ходив ображений, сичав на усіх. А чого було лізти? Зараз правильно його лупцювала. Шкода, що вона тих поганців так не виховує.

Кинула Стасу коротке відео “мама виховує сИночку”, той прислав смайлік. І все… Ну хоч живий.

22 червня 2023 року

Він в Англії?! Чому там? Ну хоч би щось пояснив… Довелося телефонувати Олександру Сергійовичу. Навчання якісь… Ну, гаразд. Там, принаймні, не стріляють. 

Сесію закрито, нарешті. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше