Сім хвилин

Порожня лавка

На лавці лежав каштан,

темний, гладкий, мов спогад.

Я сіла поруч із ним,

не знаючи, чий це знак.

 

Люди проходили швидко,

кожен ніс свій листопад.

Каштан я забрала додому —

нехай комусь буде тепло.



#1174 в Різне
#190 в Поезія

У тексті є: любов

Відредаговано: 05.11.2026

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше