Сім хвилин
Світло на сходах
У під’їзді лампа гасне надто швидко.
Я шукаю ключі в темряві,
і сходи здаються довшими,
ніж були вранці.
Тоді на третьому поверсі
чиясь рука натискає вимикач.
Світло лягає на стіни —
не яскраве, зате спільне.
Ми не знаємо одне одного добре:
лише вітаємось біля поштових скриньок,
позичаємо сіль, коли не вистачило,
притримуємо двері, якщо руки зайняті.
Та іноді цього достатньо,
щоб вечір не здавався безлюдним.
Хтось пам’ятає, що ти ще не піднявся,
і не йде, поки сходи темні.
Я відмикаю двері, обертаюсь.
За спиною лампа знову гасне.
Але тепер я знаю: у темряві
можна покликати — і хтось почує.
Відредаговано: 05.11.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
