Сім хвилин
Ранок у черзі
У черзі всі тримають свої ранки:
хтось — у торбі з хлібом і молоком,
хтось — у телефоні, де блимають справи,
я — у долоні, стиснутій навколо квитка.
Жінка попереду втомлено всміхається,
дитина рахує плитки на підлозі.
За вікном кур’єр поправляє шарф,
і вітер зрушує папір на асфальті.
Ніхто не знає, що в когось сьогодні
важлива розмова, прощання чи новина.
Ми стоїмо поруч, кожен у своєму часі,
і все ж ділимо ранкове світло.
Коли моя черга нарешті приходить,
я кажу потрібні слова без поспіху.
Це дрібниця — не переплутати адресу,
не сховати голос за вибаченням.
На виході місто вже прокинулось.
День не став легким і не став обіцяним.
Та хтось притримав мені двері,
і я понесла цю просту доброту далі.
Відредаговано: 05.11.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
