Сім хвилин
Ключі на долоні
Ключі дзенькнули, коли я прийшла,
наче хтось удома відповів.
Але за дверима — тільки тиша
і теплий слід сонця на підлозі.
Я довго носила їх у кишені,
перевіряла на кожному повороті:
чи не загубила дорогу,
чи є куди вернутися ввечері.
Тепер розкладаю ключі на долоні.
Один — від дверей, що давно не мої.
Другий — від шафи з дитячими листами.
Третій не пам’ятаю; він просто був поруч.
Можливо, не кожен замок треба відчинити.
Можливо, деякі речі лишаються
не для того, щоб тримати нас у минулому,
а щоб нагадати: ми звідти вийшли.
Я вішаю зв’язку біля входу
і вперше не рахую металеві зубці.
У цій квартирі є місце для мене —
навіть коли я ще не знаю, що далі.
Відредаговано: 24.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
