Сім Дів
***
Щойно все стихло на галявині Семи Дів, вона, ступаючи обережно й обійшовши довкола до останнього, не хотіла підходити ближче. Точно теж вона не розуміла, чому не пішла раніше, а продовжила мовчки спостерігати.
Життя смертних були їй не цікаві, вона хотіла...
А що вона хотіла взагалі?
Вона вже давно й забула.
Переступаючи через трупи чоловіків, залишених тут на поживу диким тваринам, вона розглядала їхні обличчя. Скільки життєвої сили було втрачено.
Придушивши подих. Вона, усміхнувшись, дуже шкодувала, що так сталося.
Пройшовши трохи далі, вона з гидливістю глянула на тіло старого. Він лежав на боці, і його сліпі очі дивилися перед собою більше, нічого не бачачи.
Присівши поруч із ним, вона, простягнувши руку ледве торкаючись кінчиками пальців, прошепотіла слова заклинання.
У цьому тілі ще тепліло життя.
#4553 в Фентезі
#1089 в Міське фентезі
Відредаговано: 04.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
