Розділ 19

Дрюк сидів і тільки спостерігав, що відбувається навколо. Він уявлення не мав, що відбувалося і коли побачив серед дів Ніколь та Дороті – злякався. Як вони тут опинилися? І як знайшли шлях?
Після того, як вони пішли з Данієлою за Коронатором, тіло Дрюка перестало його слухати. Король Темних використав на ньому магію, залишивши у свідомості, але зневоливши.

Йшли приготування до ночі посвячення, і це лякало. Лише небо знало, чим усе могло скінчитися. Данієла, одягнена в напівпрозорі одяги, стояла осторонь і дивилися на Ніколь. Блондинка сівши на мокру землю якось відчужено дивилася перед собою. Її губи тремтіли так, ніби хотіла розплакатись. Дороті сів під дерево вся тряслася періодично схлипуючи.
Те, що сталося там, на галявині стурбувало Данієлу. Дівчина не думала, що все так буде, і ситуація прийме такий поворот. Білл мертвий, на ворога менше. Якою цінною? Ніколь стала вбивцею, як і побоювалася Данієла говорячи дівчині, щоб вона не ставала схожою на неї.  
Через пару годин вона, Ніколь і Дороті стануть дівами наділеними магією та підстилками для Коронатора. Нічого собі так поворот.

Перевівши погляд, Данієла глянула на Дрюка, дівчині хотілося підійти до нього, і якось допомогти. Але нічого не могла зробити. Хлопець стояв на колінах, весь повитий плющем та знерухомлений. Лише рух очей давав зрозуміти, що хлопець у свідомості все чує і розуміє. Притиснувши руку до грудей, дівчина змусила себе дихати спокійніше. Дрюк дивився на Данієлу. Стиснувши кулаки, дівчина, проковтнувши та озирнувшись навколо, зробила крок до Дрюка, коли почула голос Ніколь:
- Чому ти мені не завадила?
Здригнувшись Данієла сердито зсунувши брови, глянула на білявку.
— Ти ж бачила все, що там відбувалося, може зашкодити? – продовжила Ніколь докоряти Данієлу.
Це розсердило дівчину. Що могла вона зробити? Вони ж самі притягнулися туди, на них ніхто не чекав. Данієла хотіла заперечити, але зберігала мовчання. Приплющивши очі, дівчина вдихнувши і видихнувши, підійшла до Ніколь і сіла навпроти. Схопивши Ніколь за підборіддя, змусила подивитись на себе, потім струснувши дівчину, вона рукою показала на свій рот, що не може говорити, а потім, різко відпустивши її, піднялась на ноги.

Нічого не розуміючи, Ніколь дивилася на Данієлу. Простягнувши Данієла подала руку, запрошуючи Ніколь встати. З хвилину дівчина дивилася на простягнуту руку, вона все ще сердилась на Данієлу. Як же була Ніколь здивована, коли впізнала серед дів Данієлу. Приїжджа все бачила і чула, вона могла втрутитися, але чомусь цього не зробила? Взявшись за простягнуту руку, Ніколь, опинившись на ногах, відчула легке тремтіння. Данієла хвилювалася, як і Ніколь.

Поклавши руку Ніколь на плече, Данієла рукою показала на Дороті. Кивком голови, вона попросила допомогти дівчиськові, адже вона й так багато пережила за ці дні. А те, що і вона незабаром стане однією з Дів - стрес.
- Ти хочеш, щоб я допомогла їй? - Тихо запитала Ніколь. - Данієло, я боюся не менше за неї.
Вдаривши себе кулаком у груди, дала зрозуміти, що теж боїться, але зберігає спокій. Даніела повернула Ніколь у бік Дрюка і вказала на нього.
- Дрюк?! – прошепотіла Ніколь і зробила крок у його бік. – Він живий?
Данієла кивнула головою.
- Що ми наробили? - Ніколь, опустивши руки, глянула на Данієлу очима повними сліз.

Данієла кивнула головою.
Почулися кроки, і серед дерев майнули білі шати. До них наближалися решта дів. Обернувшись Данієла мовчки, проводжала поглядом жінок у білих масках з тонкими прорізами очей. В руках вони несли одяг для Ніколь і Дороті. Нехай цей одяг і здавався буквально зітканим з шовку, не пропускав холоду і зберігав тепло тіла.
Данієла дивилася як дівчата плавно, ніби ледве торкалися землі, підійшли до Дороті. Дівчисько, піднявши на них перелякані очі, відразу відповзло вбік. Одна з дів, схопивши Дороті за руку, підняла її на ноги, від чого та аж підскочила. Упершись ногами, вона не хотіла приєднуватись до цієї дивної процесії, що рухалася до Даніеля з Ніколь. Остання не збиралася пручатися, хоча вся внутрішню чинила опір тому, що відбувається.

Діви, оточивши їх своїми тілами, заходилися знімати з Дороті та Ніколь одягу. Дівчисько закричала, і їй поспішно заткнули рота – зв'язавши магією. Ніколь слухняно виконувала мовчазні накази дів. Білявка спостерігала за дівчатами, намагаючись розглянути або дізнатися хоча б когось, адже з цих чотирьох дівчат явно живе в Роствіллі.
Відійшовши в бік, Данієла, опустивши голову, дивилася собі під ноги, дослухаючись до оточення. Коронатор не поспішав з'являтися на галявині, але щось усередині дівчині підказувало, він прийде і могла посперечатися, що він в курсі справ, що відбуваються.
Данієла ніколи б не повірила, що свій двадцять четвертий день народження зустрічатиме в оточенні чотирьох недоумкуватих дів, Ніколь, яка стала їй подругою, Дороті яка повірила їй, і хлопця, що подобався Данієле. Ніколи б не повірила!
Шумно видихнувши, Данієла піднявши голову, глянула на Дрюка. Він дивився на неї. Проковтнувши, дівчина, зиркнувши на дів, переконалася, що вони зайняті зборами Ніколь і Дороті, й тихенько ковзнула до хлопця.

В міру того, як вона наближалася до Дрюка, очі хлопця широко розплющились. Присівши поруч з ним навпочіпки, Данієла знову озирнулася на дів, але ніхто не звертав на неї увагу. Провівши рукою по обличчю Дрюка, Данієла торкнулась його плеча, він був холодний.
Хлопець спостерігав за Данієлою, він хотів сказати, щоб вона була обережніша. Щойно дівчина торкнулася його плеча, Дрюка відвідало видіння. Очні яблука хлопця закотилися, і перед ними замигали образи.
Темноволосий, невеликого зросту чоловік крокує по вулиці, а під його ногами шарудить опале листя. Він зупинився і, озирнувшись, дивиться назад на будинок.
Дрюк тихо застогнав, коли змінилася картинка, і перед ним з'явився образ вовка, що гарчав, скалячись, він, кинувся на Дрюка. Від сили удару, хлопця відкидає назад, він бачить кінцівки своїх дорогих черевичків, вони у бруді та крові. Дрюк усвідомлює, що це не він. Тіло хлопця тремтіло, мозок змінив на третю картинку.
Данієла лежить в грязюці, вся забруднена й важко дихає, її одяг порваний, а з кінчиків пальці летять іскри, і ледве торкаючись землі зникають.