Розділ 16

- Я мушу знайти цю чортову суку Данієлу! – прокричав у сказі Кріс, і, зім'явши в руці папір, закинув у куток кімнати.
Чоловік, що стояв біля дверей, здригнувся, і піднявши на Кріса погляд карих очей відповів:
– Ми вийшли на її слід. Вона зняла велику суму в містечку, що розташувався за три години їзди. Далі ниточка веде на північ. У тій глушині лише кілька великих містечок, а решта сільська місцевість.
- Вирішила в глушині сховатися, - сказав Кріс, уже спокійніше. – Від мене не так просто сховатися.
Піднявшись, чоловік підійшовши до вікна і заклавши руки за спину, задумавшись, оглядав міський пейзаж.
Йшов час. Чоловік біля дверей почав нервово переступати з ноги на ногу. Його дратувало і злило, що доводилося так довго чекати на рішення Кріса.
Низький чоловік, що стояв біля вікна, заворушився. Кріс все думав, як вчинити з крихіткою, яка завдає стільки неприємностей. Данієла була фатальною помилкою чоловіка, і водночас слабким місцем. Так, чорт забирай, він любив цю суку! Жодна жінка, так не могла на нього діяти як Данієла, її погляд блакитних очей змушував серце стискатися, а лише один поцілунок ставав причиною швидкої ерекції. Будь-яке її прохання було виконано. Але ні, вона звикла все робити сама і ніколи нічого не просила, на відміну від інших повій у його ліжку.
Навіть зараз вона не послухалася. Він неодноразово попереджав, хотів, щоб Данієла зрозуміла і знала своє місце. Стиснувши кулаки Кріс впевнено промовив:
- Я сам знайду і притягну її сюди, і примушу відповісти за всі завдані мені незручності.
Повернувшись обличчям до чоловіка біля дверей, Кріс додав:
- Готуйте машину, і візьми ще кілька хлопців. Ми виїжджаємо.