Розділ 15

- Ти розумієш, у що втягуєш мене? - вдесяте ельф звертався з таким питанням до Ніколь. - Я, лише Охоронець! Ти знаєш, що мені буде за це?
Ніколь йшла поруч з ельфом і мовчала. Подумки вона була поруч із Даніелою і, що міг зробити з нею Коронатор, знало лише небо. Та ще не давало спокою дівчині, що Дороті пішла з Біллом.
Рик йшов поруч, і косився у бік Гаррі, який усе своїм ельфійським виглядом показував, що на дух не переносить перевертня поруч із собою.
- Ви мене чуєте чи ні? - вигукнув Гаррі, привертаючи увагу Ніколь.

Зупинившись, дівчина, важко зітхнувши, спитала:
- Як ще ми можемо зупинити Коронатора?
Ельф сповільнив крок і став. Дивлячись кудись убік, він не поспішав відповідати. Ніколь мовчала, вона обмірковувала усі варіанти. Вбити Коронатора - неможливо, адже він безсмертний Фейрі. Якщо вірити словам Гаррі, то покійна Пенелопа Старк знала відповідь і якось могла до глибокої старості протистояти Коронатору. Тільки свою таємницю, вона забрала глибоко в могилу.
Озирнувшись на всі боки, Ніколь, обійнявши себе за плечі, зіщулилася від холодного жовтневого вітру. До будинку Даніели залишалося недовго, вона вже могла розгледіти верхівку даху.
- Тобі холодно? - Запитав Рик, і зробив до неї крок.
- Все гаразд, - відповіла Ніколь тихо і різко, чим хотіла, і знову пішла залишаючи Рика і Гаррі.
Всю решту шляху вони пройшли мовчки, кожен думаючи про своє. Як швидко летів час, і ніч наближалася до завершення. Ніколь розуміла, що йти зараз у ліс і шукати Коронатора, а тим більше галявину семи Дів – немає сенсу. Потрібно чекати настання ночі, та їх Гаррі зможе провести до потрібного місця.

Ніколь не довіряла цьому ельфу, він явно щось приховував, а точніше про щось промовчав. Рик дуже допомагав, і дівчина здогадувалась про причину його відданості. Їхнє знайомство відбулося ще до того, як Ніколь закохалася в Білла. Дівчина зі школи товаришувала з Риком, і вона не знала, що цей хлопець виявиться перевертнем. Але коли на власні очі побачила його перетворення, то дуже злякалася. З того часу дівчина цуралася Рика, але вірно зберігала таємницю хлопця і мовчала. Потім вона познайомилася з рудоволосим Біллом, і Рик зник із її життя. Ніколь навіть не помітила цього, адже всі її думки та серце займала любов до Білла. І ось минуло три роки, коли Ніколь вперше побачила Рика, дівчина чомусь розлютилася. Але чим більше, вона проводила часу в з ним, то розуміла, що начебто цієї перерви в їхньому спілкуванні й не було. Скосившись на Рика, Ніколь вже не бачила в ньому того хлопця, з яким колись дружила, він їй став чоловіком здатним захистити її.
Помітивши, що його розглядає крадькома Ніколь, Рик, випроставшись і схиливши голову набік – усміхнувся їй.
Поспіхом відсмикнувши себе, Ніколь відвернулася і відчинила двері, входячи до будинку.
Пройшовши трохи вперед, дівчина почула голос Гаррі.

- А будиночок не простий. Так, гарний захист поставили. Покійна Пенелопа Старк знала, до кого звернутися. Ельфійська магія.
- Ти щось знаєш про це? – поцікавилася Ніколь, глянувши на ельфа, що стояв по той бік порогу на вулиці.
Знизавши плечима, він простяг руку і торкнувся бар'єру. Ніколь уперше побачила, що він існує насправді. Захист почав переливатися сріблястим світлом від торкання тонких пальців Гаррі.
- Як сказати, у моїй природі закладено завжди говорити правду чи напівправду. Можу відповісти одне, що знаю і водночас – ні.
- Любите ви завжди ухилятися від відповіді, - вставив Рик і, проходячи поряд з ельфом, загарчав.
Скривившись, Гаррі відповів:
- Не твоя собача справа. Іди, куди йшов... вовченя.
Розлютившись, Рик рушив на ельфа. Ніколь вирішила втрутитися, знаючи, що Рик дуже запальний і завжди вплутувався в бійки. Ставши між перевертнем та ельфом, Ніколь спокійно промовила:

- Посварилися і вистачить! Бійок мені ще не вистачало. Рику, - дівчина звернулася до перевертня, - піди, оглянь будинок, щоб сюрпризу не було. А ти Гаррі - увійди, і мені треба поговорити з тобою.
- Добре, - кивнув ельф, і з легкістю переступив поріг, і по хаті пролунав огидний звук скрипіння.
- Як скажеш, - буркнув невдоволено Рик і, розвернувшись, увійшов до вітальні, а потім пройшов на кухню.
Простеживши за ним поглядом, Ніколь зітхнула і повернулася до Гаррі. Ельф довго не втрачав часу, а з цікавістю почав озиратися на всі боки. Дівчину насторожила поведінка Гаррі, і вона пішла слідом за ним. Ельф, заклавши одну руку за спину, пройшов у вітальню. Глянувши на забиті вікна та неприбрані речі, Гаррі принюхувався, сплюнув на підлогу і сказав:
- Навколо смердить перевертнями!
- Це хлопці зі зграї допомогли, - пояснила Ніколь.
- Так, - потерши потилицю, простяг Гаррі. - Підняли ви на ноги всіх Інших і Фейрі. А що там нагорі, я піду, гляну?

І не дочекавшись відповіді, ельф пішов до сходів, а Ніколь услід, коли почула поклик Рика.
- Ніколь, ти маєш на це подивитися!
Зупинившись, вона з хвилину наважувалася піти за Гаррі або зайти на кухню до Рика.
Вона побачила, як ельф зник за дверима ванної кімнати, і важко зітхнувши пішла на кухню. Рик стояв до неї спиною біля відчинених дверей. На кухні було розкидане пожовкле листя з дерев, мабуть, вітер заніс їх у приміщення. Хлопців перевертнів і слід застиг, після того, як Даніела та Дрюк пішли слідом за Коронатором, а вони з Риком поїхали рятувати життя Дороті.
- Що трапилося? - Поцікавилася Ніколь підійди до нього.
- Подивися туди?! - попросив він, показуючи на край лісу.
- Що я там маю побачити?.. - невдоволено спитала дівчина, але все-таки подивилася туди, куди він вказував.
Дівчина помітила знайомий силует, вона могла скрізь впізнати цю руду шевелюру. Білл стояв на узліссі та дивився в бік їхнього будинку, а на руках він тримав Дороті. Дівча, мабуть, перебувала без свідомості, і Ніколь могла присягнутися, що їхні погляди з колишнім хлопцем зустрілися, нехай і розділяла велику відстань.
Розвернувшись, Білл попрямував у бік лісу, несучи з собою Дороті.
Прикривши рота рукою, Ніколь проводжала їх поглядом.- Цікаво, що він з нею робитиме? - Запитав Рик, зачиняючи двері.
- Не знаю, - відповіла Ніколь і, розвернувшись, стомлено опустилася на стілець.
Рик, тим часом замкнувши на замок двері, обійшовши стіл, підійшов до холодильника і, відкривши його, оглянув вміст.
- Ще кілька тижнів тому, мені здавалося, що я знаю про Білла все, - продовжувала говорити Ніколь, при цьому спостерігаючи за Риком, - а зараз, він став для мене чужим.
Поставивши на стіл пакет із молоком, Рик невдоволено пробурчав:
- Скисло, фу. Щодо Білла, скажу. Мені він ще тоді не сподобався, коли ти, - він показав на дівчину пальцем, - почала божеволіти.
- Будь ласка, не починай, - скаржилась Ніколь, намагаючись не дивитися в очі Рику.
- А я говоритиму, - продовжив перевертень, виливаючи при цьому прокисле молоко до вмивальника. - Я тобі не чужий, ти тоді не хотіла слухати, і зараз не хочеш чути. Я весь цей час мовчав і бачив, як він ставився до тебе. Хоча, мені хотілося роздерти його на шматки. Зрозумій, Ніколь...
Нагорі почувся глухий стукіт, а потім обурений крик Гаррі:
- Хто це сюди поставив?
Опритомнівши, Ніколь вмить згадала про ельфа і поспішила на другий поверх.