Розділ 10

Розділ 10

Дрюк не знав, що йому робити далі. Аліса мертва, а Даніелу повів за собою Коронатор. Хлопець знав, навіщо цей Фейрі вів за собою дівчат. Даніела могла стати однією з Семи Дів. Що тоді буде?

Озирнувшись по сторонах, Дрюк позадкував назад. Всі погляди присутніх були спрямовані на тіло Аліси. Так, він любив її колись. Коли вперше зустрів Даніелу, щось ворухнулося в грудях. Той поцілунок розставив все на місця. Вперше Дрюк зізнався собі, що любить Даніелу, коли ось так міг втратити.

Зірвавшись з місця, Дрюк побіг. Він повинен сказати про це Ніколь. Потрібно, щось робити. Застрибнув в машину і надавав на газ, хлопець погнав до дому Даніели. Подумки він згадував, що міг знати про Коронатор, що чув про короля. Тільки так нічого і не зміг пригадати. Всі його думки перебували поруч з Даніелою. Як вона? Що з нею? Навіщо пішла за Коронатор?

Ось тільки якби вона не пішла, лежав давно мертвий, поруч з Алісою.

Пригальмувавши поруч з будинком Даніели, Дрюк вибігши, кинувся до дверей. Вона опинилася замкненою, а в вікнах не горіло світло. Забарабанивши у двері, Дрюк крикнув:

- Ніколь, відкрий, це я!

У вітальні спалахнуло світло, але відкривати йому не поспішали.

- Це я, Дрюк!

Двері розчинилися, і на порозі стояла налякана Ніколь.

- Що трапилося? - Сонно запитала Дороті, здавшись з вітальні слідом за Ніколь.

- Даніела, — видихнув хлопець, влетівши в будинок.

Ніколь стрепенулася, вчепившись в Дрюка, запитала:

- Де вона? Що з нею?

- Її повів за собою Коронатор, — все, що зміг відповісти хлопець.

Всі вони втрьох почули кроки, хтось підійшов до будинку. Обернувшись, Дрюк подивився на Білла. Він стояв на вулиці та здивовано дивився на Ніколь.

- Ти тут?!

Ніколь вигукнула, відступаючи від дверей задкуючи назад. До неї кинулася Дороті. Очі Білла округлилися від подиву, коли він помітив і Дороті.

- Тебе ще тут не вистачало, — сказав грубо Дрюк і різко зачинив двері.

Ніколь, вклякнув, вимовила:

- Не дратуй його.

- Він не зможе увійти в будинок, — відповів Дрюк і, взявши її за руку, повів на другий поверх. - Заховайтеся нагорі й чекайте.

Затявся і висмикнувши руку, дівчина, вчепившись Дрюку в рукав куртки, суворо запитала:

- Де Даніела?

Видихнувши, хлопець подивився на закриті вхідні двері, неохоче відповів:

- Пішла разом з Коронатор.

Ніколь вилаялася. Все в містечку чули й знали про існування короля. Місцеві намагалися триматися осторонь від його і не говорити про Сім Дів.

- Я так і знала, що добром це не скінчиться. Скоро Він, прийде і за мною.

- Чому ти так вирішила? - запитав Дрюк, коли вони почули, як закричав Білл від досади, що не може пробити захист.

Ніколь, зірвавшись з місця і захоплюючи за собою Дороті, поспішила нагору. Вона боялася зараз не Білла, а того з ким пішла Даніела. Тільки небеса знали, що може бути далі. Вбігши в комору, Ніколь, впавши на коліна, зашепотіла молитву. До неї приєдналася Дороті, налякана ще більше.

Зупинившись, Дрюк дивився на цю картину зі скептицизмом. Неначе боги могли їм допомогти в цей момент. Опустивши голову, хлопець прислухався. Настала підозріла тиша, немов перед бурею.

Заревів мотор його машини й Дрюк побіг на перший поверх. Він зовсім забув, що залишив авто біля будинку.

- Дурко, — вилаяв він себе.

Прогримів сильний удар у вітальні та почувся звук розбитого скла. Пригнувшись, хлопець миттю опинився біля стіни. Набагато висунувшись, він подивився на вікно, а точніше, що від нього залишилося. Передня частина машини, всього на метр в'їхала в вітальню. За кермом сидів збожеволівши Білл, зовсім перестав виглядати як людина. Він лаявся, але продовжував сидіти на водійському сидінні.

Легка посмішка торкнулася губ Дрюка. Випроставшись, хлопець увійшов до вітальні, розглядаючи розкидані по підлозі скалки скла.

- Зручно? - поцікавився хлопець, піднявши на Білла глузливий погляд.

Білл ще більше засмикався, продовжуючи сидіти в авто. Машини торкався бар'єр, він немов захисний ковпак обволік і накрив її навколо. Тепер точно, Білл нікому не зашкодить, поки буде сидіти за кермом.

- Даніеле не сподобається, що ти зробив з її будинком, — зауважив Дрюк, підійшовши ближче.

- Ти такий тупак, — з іронією в голосі продовжив Дрюк, пнув ногою колесо, — споганив таку машину.

- Дрюк? - покликала невпевнено Ніколь, спускаючись по сходах.

- Все добре, можете спускатися, — відповів хлопець, знову стукнувши носом черевика по колесу свого авто.

Ніколь озирнулася, коли вони з Дороті спустилися і приєдналися до Дрюка. Дівчина зробила зауваження:

- Що скаже Даніела?

- Не знаю, — відповів Дрюк, знизавши плечима і пішов на кухню.

- Ти куди?

Ніколь ошелешено дивилася на Білла, вже зовсім нічого не розуміючи.

- Я ж любив тебе, сучко, — прогарчав Білл, дивлячись злими очима на Ніколь. - Але ні, ти зуміла все зіпсувати.

Здригнувшись, дівчина глянула на нього, мимоволі зробивши крок в сторону.

- Що я зіпсувала? - задала вона питання трохи тремтячим голосом і сама ж відповіла:

- Ти ж змінився. Хто ти? Ти більше не той Білл, якого я зустріла. Ти монстр. Чудовисько ...

- Я тебе знищу, тварюка! - закричав він, намагаючись вибратися.

Всі спроби Білла не увінчалися успіхом, і це дратувало хлопця ще сильніше.

Ніколь відчула себе трохи спокійніше, коли змогла хоч трохи, але поговорити з Біллом. Всі ці дні вона боялася зустрічі з ним і тих наслідків після їх розмови. Він хотів убити її та неодноразово намагався зробити задумане. Стоячи тут і дивлячись прямо на нього, Ніколь відчувала до Білла огиду. Якою дурною вона була. Дівчині пригадалися слова Даніели, і те, що вона неодноразово їй говорила. Вони глибоко застрягли в ній. Так, Ніколь боялася Білла і в той самий час — ненавиділа.