Розділ 8

Розділ 8

Пнув ногою камінець, Білл подивився на будинок, в якому тепер жила та приїжджаючи. Як він відразу не здогадався, що з нею можуть виникнути проблеми?
Засунувши руки в кишені й озирнувшись по сторонах, попрямував до будинку. Він не переживав, що його хтось міг побачити, бо будинок стояв особняком в самому кінці вулиці. Та й господиня була відсутня. Все йшло за планом.
У хлопця все не йшло з голови, то, що він так і не зміг поставити на Даніеле мітку. З цієї Даніелою щось не так і це дуже зацікавило Білла. Та й вона не погана собою, можна сказати навіть дуже.Краще ніж Ніколь. При згадці про блондинку, Білл нез'ясовно розлютився. Як же він в ній помилявся, а вона виявилася черговою повією Коронатор. Хлопець вважав її безхарактерною та наляканою, але ні, Ніколь приєдналася до темних Фейрі. Білл готовий був розірвати її на шматки за зраду. Ось тільки де вона зараз?
Він знову подумки повернувся до Даніели. Дівча виявилася повною протилежністю Ніколь, і це Біллу шалено подобалося. Посміхаючись, хлопець зупинився, дивлячись на будинок. Тільки в цій будівлі могла зберігатися одна річ, що допоможе йому раз і назавжди знищити Коронатора. Батько неодноразово згадував щось про щоденник старої Старк, мовляв, вона там записувала всі таємниці Фейрі.
Він повинен помститися королю за вбивство батька.
«Але, адже саме батько, зробив тебе таким!», - нагадала йому людська частина душі.
Так, він зробив його елементом вітру.
Широкими кроками Білл підійшов до дверей будинку. У нього і так небагато часу на пошуки щоденника. Король Темних, як тільки зайде сонце почне за ним полювати. У світлий час доби Коронатор стежив за своїм королівством.
Місто розділилось на дві частини: Світлі Фейрі ходили в денний час, а Темні — вночі. Такий закон, щоб не обмежувати створінь з казок і легенд.
Смикнувши за ручку, Білл відчув магічне поколювання в пальцях. Не надавши цьому значення, дістав відмички та почав шарпати замкову щілину. Як тільки пролунав довгоочікуване клацання, по тілу хлопця пройшлося тремтіння. Посміхнувшись, він відчував себе як хлопчиськом, яке пробиралося в сусідський будинок за пригодою.
- Я думаю, красуня, що не образитися, якщо я трохи похазяйную, — неголосно вимовив Білл, відкриваючи двері.

У передпокої лежало трохи речей, в ряд біля стіни стояло три або п'ять пар взуття, на вішалці висіли куртки. На столику біля дзеркала валялися дві сумки. Від побаченого Білл присвиснув, розуміючи, що Даніела аж ніяк не потребувала грошей.
Подив Білла посилився, коли він відчув запах парфумів, якими користувалася Ніколь. Хлопець не міг сплутати цей огидний запах мімози. Блондинка не може бути тут. Або ...
Даніела точно так і не відповіла, де Ніколь. Хлопець відчував, що вона знала, про місцеперебування блондинки.
Білл кинувся в відчинені двері. В одну мить тіло хлопця обволокла прозора тонка пелена. Від нестачі повітря він перестав дихати. Невидимий щит, відштовхнув його як непотрібну річ. Впавши на дорогу, Білл жадібно хапав ротом повітря. Віддихавшись, він сів, нічого, вже не розуміючи.
«Тут не обійшлося без магії», - подумав він, піднімаючись на ноги.

Труснувши головою, і обличчя хлопця змінилося. Може ось так він зможе увійти, як проста людина, а не елемент.
Білл так і не зміг переступити поріг будинку. Загарчав від досади, хлопець підбіг до вікна, але варто було йому, доторкнуться до скла, повторювалося все теж. Хлопця немов непотрібну річ відкидало геть. Хтось заздалегідь наклав закляття на будинок.
Білл пригадав, що в палату до Даніеле прийшов Дрюк. Цей японець мав дружні стосунки з Іншими та Фейрі що вміють накласти закляття.
Задкуючи назад, Білл точно знав, що буде робити далі.