1.

— Якщо хочеш, щоб я була ангелом, тоді організуй для мене рай!

На парах було гомінливо некроманти вчаться відкривати портали та проходити через нього двоє професорів стежили за тим щоб ніхто завчасно не постраждав. Першокурсники самотушки вчилися використовувати на практиці закляття. Біловолоса струнка дівчина стояла біля вже зробленого порталу не вагаючись туди входити. Її думки ніяк не хотіли вгамовуватися після прочитання дюжини книжок. Вона була у веснянках які їй не личили, а ще чудернацькі окуляри, як у винахідника. « Коли дракони існували за наших часів то їхня влада була сильніша ніж у магів, яких переслідували лжевіруючі у релігію крові. Але це була зграйка темних і світлих магів з людьми. Й посейдень вони підпільно існують та роблять диверсії, але їх набагато менше ніж колись всі народи заключили контракт між собою про співпрацю та мир. Дракони в цій співпраці відігравали велику роль для магів.» 

- Студентко Сіліз ! Чого стоїте там з порталом, а не виконуєте завдання .

- Вибачте професоре Рі… - сказала дівчина та провалилася в портал .

Один студент необачно телепортувався прямо на дівчину, яка стояла біля порталу та недоговоривши з професором втрапила в портал, який одразу закрився.

Сіліз опинилася в невідомому, темному місті. Вона підійняла та протерла свої окуляри та наділа їх « І куди мене занесло. Камінь повсюду та волого ще затхле повітря не допомагає зосередитися на чомусь важливому, Печера а я в ній як випадок коли студенти-медики вчили латину і призвали вищого диявола потім їм так прилетіло від професорів темної магії що ходили і вимовити боялися щось латиною до поки на одній з практик до них на урок не прийшов той самий рогатий з претензіями чого його турбують і плати гроші за виклики сюди. Тоді адепти дотримувалися однієї істини дослухайся та перевіряй, я цієї істини дотримувалася але на цей раз була у своїх думках, а професор казав що потрібно уявити місце куди хотів попасти, добре що я не в стіну потрапила, але де я точно знаходжуся є загадкою. Ну нічого, мене всерівно знайдуть тому я тут не затримаюсь на дуже довго, а коли мана накопиться сама зможу відкрити портал в академію! » Дівчина оглянулася та пішла по шляху далі  потім притулилася до стіни «Яке ж було закляття у світляків ? в голові все плутається » Її спина теплішала від теплої стіни дівчина розвернулася та  притулилася руками до теплої стіни. « Стіна не має тепла, якщо тут не протікає магма тоді б тут було жарко, а тут прохолодно тоді це… Ні не може такого буди потрібно хоть якесь світло !» дівчина що тільки не робила і кресало шукала магію викликала щоб трішки світла прикликати, але нічого не можливо було зробити тоді вона сіла та притулилася до теплої стіни на яку наткнулась раніше. « І що ж робити ? Нудьга спати не вийде, а моя натура хоче заняття » Сіліз вирівнялася та сіла у позі для медитацій «краще так ніж на стіни лізти від нудьги» концентрацію втрачала багату кількість разів тоді вона підскочила та відвинулася від стіни. « темна магія але як ? Вона накладається на предмет або на істоту але звідки камінь може оповитий нею, як капуста в листя !» і тут роздався великий гул від каменю, а точніше темного дракона та стіна до якої притуляючись відчувала тепло .

- Гггггг!

Дівчина виставила перед собою руки наче здаючись.

- Доброго дня, вибачте що занепокоїла вас, я потрапила сюди порталом з академії я тут не надовго .

Сізіл швидко відступала назад, аж допоки не стукнулась головою об величезний валун .

- Аййй, моя голова.

Очки які прикривали її чорні очі впали на землю, без них вона погано бачила, ще й забилася та потирала голову. В печері стало світліше, дракон спав, а тепер коли він прокинувся та зрушив з містя над ним були сонячні промені, які пробивалися крізь печерний звід та відбивався по чорній шкірі дракона.

«І чого це я виправдовуюсь ну потривожила його сон і нічого мені не зробиться. Як цікаво темна магія оповила його але не змогла вбити хоча це є можливим якби прокляття набрало сили тоді час який він прожив мало занадто короткий. Але він ще тут напівживий » Справді дракон бус занадто худий та виснажений дивився без емоційним поглядом. «Якщо так тоді краще допомогти йому все-таки коли ти живого з близько дракона побачиш ? Вони тримаються подалі від інший та ще зустрічаються занадто рідко тільки у академій можна помітити двох і то рідкість.» дівчина закотила рукави та рішуче підійшла до дракона роздивилася з усіх боків і сіла поряд його голови. «Зовнішніх ран не знайшлось внутрішніх також, можливо магічний фон ? потрібно провірити.» Вона двома руками торкнулася до луски-шкури та закрила очі . « Меридіани в порядку, а ядро …. Воно ніби припиняє функціювання, немов згаса, я не знаходжу нитку з прокляттям, означає що його не прокляли, а він заразився від якоїсь речі. Але як я можу дізнатися де той предмет який прокляли на завдання школи власнику.» Дівчина прибрала руки та повернула голову до дракона

- Слухай де в тебе речі находяться мені потрібно подивитися на їх ?

  А дракон неначе її ігнорував .

- Добре тоді я сама дізнаюся.

Дівчина встала, обтрусила плащ та пішла обходити дракона по-дузі. Обійшовши дівчина побачила прохід але тіло дракона заважало туди пролізти тоді дівчина пішла до голови

- Драконе !

Дракон не звертав уваги але все-таки помітив дівчину та кліпнувши чорне око дивилося на неї .

- Нарешті ! слухай не міг ти мені допомогти трішки відсунутися до іншої стіни .

договоривши дракон знову втратив інтерес та дивився втупившись у стіну не відповівши, а Сііліз починала закипати як чайник у печі . Сопучи дівчина підійшла до морди дракона та з розбігу заплигнула вчепившись

Тут же дракон трохи отямився та хотів скинути дівчину але ніяк не виходило тому дракон махав з сторони в сторону поки дівчина не відчепилась та не впала на його спину. Приземлившись на ноги дівчина побігла до входу . дракон не хотів щоб Сіліз потрапила туди та його тіло рушило але було вже запізно вона була занадто близько біля входу .