У Дантура лишився лише син Антоній, що постійно ризикує життям і племінник, який невідомо де, у полоні. Від моменту як його витягли з лап експериментів та лабораторій, він без перестанку думав про свою другу дружину і її швидку смерть.
Перед ним стояла Хетті тихо, майже непомітно. Та все ж світло відбивало та підкреслювало її світло-русяве волосся. На ній не було жодної коштовності, чи хоча б стрічки, що було ознакою служниці, звиклої більше до праці, ніж до краси.
Її обличчя було ніжним і чистим, з тонкими рисами та спокійною, майже крихкою гармонією. Вона різко контрастувала з наміром, який палав у ній.
Блакитні очі Хетті дивилися прямо, без звичайної для підлеглих покори. Там була не зухвалість, а відчайдушна рішучість. Там мовчазне прохання стати сильнішою, ніж дозволяє її зовнішність. Ніж дозволяв Король Дантур бути сильною своїй дружині і поплатився за це.
Та все ж, в дівчині король бачив не воїна, а служницю, що більше пасувала до світлих залів, ніж до Тіні та їх клинків. Водночас, у її поставі, у тому як вона тримала голову, читалось щось нове: зародок сили, що ще не знала зброї.
–Вона була в Мойні, Ваша Величність, – раптово обрушив Рем роздуми короля, – Допомогла мені врятувати 58 пацієнтів. А Аврелія навчала її мистецтву бою.
Із тіні довгих завіс, що прикривали вікна ступила крок до короля Мілена, та стала на одне коліно перед ним.
–Якщо Ваша Високість дозволить, я б хотіла підготувати її до вступу на навчання в Тінь.
Король дивився на обох своїх солдатів ордену, потім кинув погляд на обурені очі та зімкнені губи леді Рути. Немов вся її поза давала йому знати, що це обурення – підтвердження, що Хетті здатна не тільки порушувати правила, а й обростати правильними друзями. Ставати сильнішою та могутнішою навіть за саму Верховну Королівської Ради.
І ось вона, ця дівчина, просить сили.
–Чому ти хочеш стати служницею Тіні? – запитав король у Хетті.
–Щоб стати сильною, бути корисною та відплатити борг перед принцем Олександром.
Король знав багато і навіть те, чого не знали інші, адже Олександр невгамовно запитував у будь-якої пері чи можливо оволодіти тілом сіда. І згодом розказав йому все.
Ця суперечність між миловидною зовнішністю та внутрішнім полум’ям змусила короля, вагаючись, усе ж погодитись. Бо інколи найнебезпечніші тіні народжуються з найсвітліших душ.
–Гаразд. Нехай буде по-вашему. Хетті може бути звільнена від роботи на Чорний Замок і віддана під керівництво Мілени Нойран. Якщо через три місяці вона не пройде випробування на навчання, то буде звільнена, – король погрозливо подивився на Хетті, – Не пройдеш, назад служницею не повернешся. Будеш скитатись по королівству, або віддам дверґам⁸. Згодна на мої умови?
Їх Хетті бачила лише один раз, коли їй було десять. Карликовий народ прибув дуже незадоволений втручанням короля у їх справи. Чоловіки були грубими, але при появі жінок розважливими веселунами. Вони не шанували жінок, кожен мав власний гарем. Обожнювали жінок з нормальним зростом в надії змішати свою кров, але у кожного дверга народжувався тільки низькорослий дверг. Що ж, стати однією зі служниць такого чоловіка Хетті зовсім не хотілось.
–Згодна.
–Тоді вільна!
Мілена поклала руку Хетті на плече і ніжно посміхнулась. Повела служницю в мансарду, щоб та назбирала речей. Однак Рем залишився в тронному залі разом з леді Рутою, щоб перервати будь-які її спроби завадити чи вплинути на рішення короля.
В мансарді чекала на Хетті, її подруга Шеррі. Бліда від страху та коли побачила як Хетті потягнулась за своїми речами, щоб збирати, то одразу збадьорилась.
–Де ти пропала?
–Ти мене шукала? Щось сталося?
–Це я у тебе хотіла спитати, – сіла Шеррі на ліжко подруги, – Вартові забрали Верховну прямо перед тим, як вона роздавала мені накази.
–Я йду на навчання до Тіні.
–Це наказ короля?
–Це моє прохання.
–Твоє? – майже пошепки спитала Шеррі, а сама кинула погляд на речі.
–Рем запитував, чи не хочеш і ти приєднатися.
Шеррі відвела погляд замислюючись. Потім поглянула на Хетті, але від сорому почервоніла.
–Камінь вже просив.
Хетті не дивувалась, що подруга потайки з ним спілкується. Після слів Рема стало зрозуміло, що щось між капітаном та служницею коїться за межами замку.
–І ти ще тут? – спитала Хетті посміхаючись.
–Тому що ти тут.
–Як бачиш, я йду.
–Я не зможу. Вбивати… це не про мене. Я цього не хочу.
–Це ж не завжди про вбивство.
–Але завжди про те, щоб бути готовою до цього.
В двері пролунав стукіт. Хетті знала що це Мілена, тому зав’язала мішок з речима поспішаючи. Перед виходом Шеррі схопилась за нього, щоб спинити подругу.
–Ти отак підеш?
–Ні, звичайно, – Хетті міцно обійняла подругу і прошепотіла, ніби сама до себе, – Дякую тобі за все.
–І тобі, Хетті. Сподіваюсь ми ще побачимось.
–Обов’язково.
Шеррі стискала в обіймах свою подругу у відповідь. Хетті відчувала її тепло і укол в грудях від смутку. Після, швидко розірвала їх, щоб швидко рушити до дверей, не озираючись. І не дозволивши собі заплакати. Інакше вся рішучість її рішення розсиплеться.
____________________________________________________________________________
8*Дверґи – карлики хламхі, які живуть в горах провінції Ковалівка, яка підпорядковується Королівству Хламхії.
#3308 в Любовні романи
#835 в Любовне фентезі
#787 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 16.01.2026