Капітан був правий, через декілька днів бунт, під тиском королівської гвардії, згас. Вулиці патрулювали солдати, але Хетті з Шеррі не поспішали повертатись.
Ввечері всі, крім служниць, зібрались у вітальні обговорювати план.
–Я хочу їх завербувати, – оголосив капітан й всі чоловіки, окрім Рема хитнули головою погоджуючись.
–Принц тебе вб’є.
–Він їм сам сказав сюди бігти в разі чого.
–Щоб охороняти, – додала Ава, – Камінь, ми маємо виконувати наказ, а не вигадувати нові плани. Принц наказав засісти та спостерігати.
–Якщо їх повернути в замок, то це неодмінно повториться, – почав Рем знову, – Бунти досі таяться серед хламхів. Їжі стає менше, а вартість – більше. У нас у самих скоро закінчаться шиєни⁶.
–Ми маємо знайти докази співпраці Найдена з Райтом, – оголосив капітан, – Але згоден, прямо зараз ми їх не відправимо. Їх потрібно тренерувати.
Жінка сіла на диван обшитий синім оксамитом й закинула ногу на ногу. Неначе здалась із рішенням капітана. Поруч з нею сів інший чоловік. Він завжди мовчав і пильно за всіма спостерігав.
–Не схоже що дівчата хочуть в замок.
–Згоден, Мітті, – відповів капітан і сів навпроти в крісло, – Як я зрозумів, вони пережили щось дуже жахливе. Але якщо надати їм сили і впевненості, то вони самі попросяться допомагати. Ха вже питала мене про це.
–Про замок? – спитав Рем.
–Не плутайте, капітане, хатню роботу та шпигунство, – обірвала всіх Ава, – Дівчата пережили в свої п’ятнадцять забагато. Ома не витримає тренувань, хоч і язиката. Ха також заслабка. Їй треба багато часу, а у нас його немає.
–Ха не можна робити однією із нас, – вирвалось з Рема і всі поглянули на нього зацікавлено, – Капітане, згадай браслет, пароль, все що я розповідав. Принц Олександр закоханий в дівчину. Він тебе зненавидить якщо ми будемо наражати її на небезпеку. Він довірив її нам, а ти збираєшся віддати її на поталу ведмедів.
–В її руках був пістоль, – парирував Тім, – Вона здатна постояти за себе.
–Відчай і купа співпадінь, – відповів Рем.
Капітан піднявся замислено з дивану й підійшов до важких синіх завіс, що приховували день за вікнами. В щілинах споглядав на засніжені вулиці в яких проходили сіди повз.
–І що, він завжди буде тримати її при собі? Сховану від світу і приречену на самотність?
–Це не схоже на принца, – відповіла Ава, – Він її не відпустить, бо ніколи не одружиться на принцесі Лінн. Вона ж його родичка.
–Не кровна, – відповів Мітті, – Мати Олександра була прийомною донькою Королеви Перії. Але через союз із батьком Олександра – стала єдиною спадкоємицею трона. Після смерті його матері права спадкоємства перейшли іншій прийомній доньці.
–Королева-мати, – згадала Ава прізвисько Королеви Перії, – Вона так багато дітей повсиновлювала.
–І майже всі померли через війну з нами, – додав Камінь, – Шлюб Лінн та Олександра буде. Принц про це знає, тому той замок і запросив саме в Допрумі. Найбіднішому місті хламхів.
–І все ж переймається за Ха, – відбивав Рем, – Хіба не бачиш?
–Він мені подякує, коли дізнається, що вона стала сильнішою.
–Це навряд чи, – важко видихнувши відповів Тім, – Рем – правий. Ха має залишатись неушкодженою і збереженою нами доки сам принц не приїде. Які б він плани на неї не мав, нас це не стосується. Збережемо дівчину й на цьому все.
–Принц Олександр все зрозуміє, якщо Ха сама захоче приєднатись, – оголосила Ава, – Переконай, капітане.
–Ні, – вирішив все ж Камінь, – Рем та Тім – праві. Олександр сказав їй пароль щоб зберегти. Я не хочу його гніву. Навіть пропонувати їй не стану.
Гордо Мітті піднявся, немов таке рішення його образило.
–Ви як знаєте, капітане, але якщо хоч одна з них мене про щось попросить, я навчу.
–Я також, – приєдналась Ава.
–Ну, я теж не буду стояти осторонь, – додав Тім.
–Як знаєте, – Камінь потім поглянув на Рема, – Задоволений?
–Цілком, капітане.
***
В кімнаті дівчат Хетті знову пильно дивилась на свій браслет на столі. Олександр пережив нелегкі часи, але все ж знайшов свого дядька Дантура. На жаль, цього служниця розповісти Каменю не могла, хоч і хотіла. Тепер, відчуваючи все, що відчував він – Хетті не могла сумніватися в його коханні до неї та співчутті. Однак, там побачила тепло і до Лінн, яка й справді своїм бунтівним характером та вродою чіпляла не тільки Олександра, але й інших хлопців.
Хетті повернулась до інших думок: те, що принц спостерігає за нею – не давало спокою. Попри те, що він був чемним, все ж дівчина знімала браслет перед тим, як прийняти ванну чи переодягалась.
Хоча, глибоко в душі знала, що це не мало сенсу. Радіус дії сили Олександра – вражали. Завдяки цьому браслету він міг обходити майже весь замок, де б Хетті в ньому не була. А цей дім – такий маленький, що браслет треба вивести за місто, щоб Олександр нічого не побачив. Не те, щоб він особливо цього хотів.
Шеррі сіла навпроти подруги. Спостерігала, як та мучиться від роздумів.
–Думаєш викинути?
–Ні. Просто… я також хочу подивитися…
–Ти не пері, – важко видихнувши відповіла Шеррі, – Якби ж комусь дати…
–Не можна, – одягнула Хетті браслет, – Це може бути небезпечно для нього. І те, що так багато сідів знають про цей браслет, також погано.
–Вони – Тінь. Все знати – сенс їх існування.
–І все ж, знають не все.
До кімнати постукали й після дозволу увійшов Рем. Він поглянув на дівчат зосереджено, а потім посміхнувся Хетті.
–Ава сказала, що ти просилась на закупи.
–Я давно не була у місті. Вона сказала, що можна піти з нею. Чи не можна?
За останні дні Рем став ще гіршим ніж капітан. Няньчився за дівчатами, як квочка за яйцями. Дивився на Ха навіть коли вона брала в руки ножа щоб нарізати овочі, а потім неначе перевіряв чи ціла. Слідкував, щоб Шеррі не залазила нікуди, бо та від цікавості почала бродити будинком. І от зараз, Хетті вже боялась, що не дозволить вийти.
#4571 в Любовні романи
#1144 в Любовне фентезі
#1111 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 31.12.2025