16

Паніка повністю захлеснула мене, і в голові запанувала абсолютна порожнеча, ніби весь світ навколо зник у холодній водній безодні. Легені горіли без кисню і мені здалося, що я втратила свідомість на якусь мить, бо все довкола потемніло, але раптом чиїсь сильні руки різко смикнули мене вгору з такою впевненою силою, що тіло миттєво відреагувало на порятунок. Я випірнула на поверхню, жадібно хапаючи ротом повітря, і хтось обережно потягнув мене до сходів басейну, де акуратно поклав моє тіло на спину так, що половина мене все ще залишалася у воді.

Чуже тіло накрило мене зверху, захищаючи від холоду, а потім почалися різкі ляпання по щоках і штучне дихання, яке поволі повертало мене до реальності. Я почула знайомий голос, який наполегливо повторював моє ім’я.

— Єво, Єво, ви мене чуєте? — лунав він дедалі чіткіше й тривожніше. — Єво, відкрийте очі, чорт забирай!

Я нарешті розплющила очі і побачила, як наді мною, спираючись на міцні руки, нависав Адріан своїм мокрим тілом. Я лежала наполовину на сходах, а наполовину ще у воді, і його присутність була настільки близькою, що я відразу почала відкашлюватися та відпльовуватися, намагаючись позбутися води в горлі. Коли я нарешті заспокоїлася достатньо, щоб зрозуміти всю ситуацію, у мені закипіла справжня лють.

— Ви що, зовсім здуріли?! — закричала я на нього, не стримуючи емоцій. — Я ж не вмію плавати! Ви могли мене вбити!

Адріан побачив, що зі мною все в порядку, і на його обличчі з’явилася зухвала, дратівлива усмішка.

— Немає потреби кричати так голосно, Єво, — спокійно відповів він. — У мене зараз барабанні перепонки луснуть. Ви живі та здорові, все вже позаду.

Я різко заперечила йому, все ще важко дихаючи.

— Так, звичайно, але ж я могла наковтатися води і захлинутися в цій проклятій воді! Як ви могли таке зробити?!

Він лише саркастично знизав плечима і відповів з тією ж усмішкою.

— Все могло бути і так, але на щастя так не сталося. До речі, ви могли б мені подякувати за своє спасіння. Взагалі-то ви тут перебуваєте саме заради моєї безпеки, а в кінцевому підсумку саме я врятував вас.

Я відразу вигукнула у відповідь, не вірячи своїм вухам.

— Якби ви не штовхнули мене в басейн, то й не довелося б нікого рятувати в цій безглуздій ситуації! — потім я не втрималася і запитала, все ще відчуваючи, як серце калатає. — І як ви взагалі змогли мене витягти, якщо половина вашого тіла не працює?

Адріан усміхнувся ще ширше, повільно опустив погляд на мої губи і відповів вкрадливо:

— У мене дуже сильні руки. А ще в мене працює таки трохи більше, ніж половина. І дещо в нижній частині тулуба працює навіть краще, ніж руки.

Мої щоки миттєво запалали від сорому та гніву, і я закричала, намагаючись відсунутися, незважаючи на те, що його тіло міцно притискалося до мого.

— Ви нестерпний нахаба і справжній покидьок! — вигукнула я, червоніючи ще сильніше, бо відчувала кожен м’яз на його мокрому торсі. — Відпустіть мене негайно!

Він явно розважався, спостерігаючи за моєю істерикою, а його губи опинилися так близько від моїх, що ще пара сантиметрів — і вони б торкнулися. Я раптом відчула, як по всьому тілу почав розтікатися гарячий жар, який робив ситуацію ще більш напруженою. Адріан нахилився до мене ще ближче, і тепер наші обличчя розділяла відстань не більше сантиметра. Його гарячий подих обпалював мої губи, а в сірих очах палала справжня безодня.

Він чомусь почав дихати важче, глибше, і раптом це передалося мені. Здалося, що він зараз мене поцілує. Але в останню секунду він пройшов повз мої губи і дістався до вуха, де прошепотів тихим, хрипкуватим голосом.

— Ви ще скажіть, Єво, що такі нестерпні покидьки вам зовсім не подобаються...

Зненацька грюкнули двері, і у приміщенні басейну з’явилася Наталя в купальнику і шоковано зупинилася, уставившись на нас обох.

— Що тут відбувається?! — запитала вона із підозрою в голосі.

Я швидко подивилася на Адріана, зрозуміла, що треба негайно щось придумати, і мстиво відповіла Наталі, намагаючись звучати якомога переконливіше:

— Пан Адріан хотів покупатися, але повністю знехтував своєю безпекою і не дочекався нікого. Він ледь не втонув, але, дякувати небесам, я вчасно опинилася поруч і змогла його врятувати.

Наталя сплеснула руками і вигукнула, не приховуючи хвилювання.

— Адріане, ти що, зовсім збожеволів?! Добре, що ця дівчина виявилася поряд у потрібний момент. Єво, величезне вам спасибі! Наша сім’я обов’язково має віддячити вам за порятунок Адріана. До вашої зарплатні точно додасться солідна премія.

Адріан, знаючи справжній перебіг подій, за моєю спиною лише тихо хмикнув.