20

А так все гарно починалося. Отже, не він. Максим має алібі. Принаймні на його роботі це підтвердили. Це лише означає, що він не штовхнув. А от щодо отрути – як бути?

– Ніяк. Треба шукати того, хто штовхнув. – сказав Нік. – Про отруту нікому ні слова. Чомусь думаю, що це справа рук жінки.

– Не любиш ти жінок, Ніку. – усміхнулася Наталія.

– У нас Кирило справляється за двох. Тож я можу спокійно, з холодним розумом думати. Якщо все, що нам наговорив Максим правда – то виходить, що головною підозрюваною стає дочка. І заступниця.

В цей момент задзвонив телефон. Нік перекинувся з кимось кількома словами і поставив трубку.

– Хто з двох?

– Обидві. – відповів Нік. – Ти, Кириле, їдь по дочку, Валентину. А ти, Наталю, їдь зі мною по Аллу Паперку.

– А докази?

– Поки ми лялякали, експерт сказав мені цікаву річ. Він знайшов відпечаток пальця дочки на сумочці вбитої. Ми повністю відкинули дочку зі списку підозрюваних. І тому не звертали уваги на її відпечатки, котрі тепер заграли новими фарбами.

Так, справа починала набирати цікавий оборот. Доказів було не так вже й багато. А от алібі на момент смерті, в обох жінок, залізного не було. А те, котре було – було надто сумнівним. І не мало ніякого підтвердження. Одна – була в дома сама. Друга – їхала велосипедом до супермаркету. Так собі, не дуже надійно. Крім того, Валентина сама признала, що з мамою вона жила в поганих відносинах через її бойфренда. Заздрість? Образа?

– Спочатку ми ще заїдемо на роботу вбитої. – сказав Нік. – Я вже туди відправив нашого експерта. Побачимо, що він там знайде.

Алли на роботі не було. Вона сказала, що їде допомагати з паперами дочці. Втім, експертиза була проведена і без її участі. І показала саме те, що і сподівався Нік.

– З цього треба було і починати. От ми як пропустити. – бурмотів собі під ніс він. – Ну що, Наталю, треба шукати нашу втікачку. Думаю, вона відчула запах смаленого і зробила дьору.

І саме в цей момент задзвонив телефон. Дзвонив Кирило. Він сповіщав, що знайшов обох жінок в квартирі покійниці. Вони там рилися в документах. Чоловік повідомляв, що везе обох затриманих до відділку.

– От бачиш! – обернуся він до Наталії. – Нам навіть нікуди їхати вже не треба. Кирило зробив нашу роботу. Поїхали назад.