Справа заходила в глухий кут. Реального претендента на роль головного підозрюваного не було. Невже така, здавало б, не важка справа може залишитися нерозкритою? Який сором! А для Ніка подвійний сором і удар по власній гідності.
– Не може бути аби ми просто так взяли і не розкрили! Має ж бути щось, що вбивця залишив. Жоден злочин не є ідеальним. Кожен злочинець залишає якусь нитку, котра і виводить на слід. Просто не може аби цього разу було інакше. Ми чогось не помітили.
– Ти правий, Кириле, ми чогось не помітили! – відповіла Наталія. – Одна з колишніх працівниць салону бачила чоловіка, з яким зустрічалася Оксана. Ми з нею склали фоторобот. І …
– І він ні на кого не вказує. – обірвав її Кирило.
– Але це ще нічого не означає. – відповіла та.
– Означає. І при чому багато. – втрутився в розмову Нік. – Ми йшли не втому напрямку. І тепер мусимо в посиленому темпі надолужувати те, що там необережно опустили. Я зараз іду до нашого дорогого друга, візьму висновок експертизи. А потім ми з Наталею поїдемо ще раз до дочки загиблої. Щось вона мені не подобається.
– Ніку, тобі майже всі жінки не подобаються! – усміхнувся Кирило.
– От тому-то і мені легше бачити їх обман.
Нік встав і вийшов з кабінету. Кирило з Наталею переглянулися. кожен сприймав слова Ніка якось по своєму. Для Наталії це відізвалося певною не приязню. Але з іншого боку це могло свідчити і про глибоку рану, яка могла бути з двох причин. Як після зради. Так само і після якоїсь трагедії. А от Кирило це сприйняв як натяк на його спосіб життя. Мовляв, якби ти менше позирав їй на декольте – то можливо би і почув як фальшиво вона плаче. Що ж, він правий. Кирило справді не міг оминути увагою таке глибоке декольте молодої Тепленької.
#197 в Сучасна проза
#164 в Детектив/Трилер
#57 в Детектив
детективні рослідування, кохання і робота, розкритття_злочину
Відредаговано: 19.08.2026