9

– Так, я вийшов на волю. – спокійно відповів Штахета. – І що в тому дивного? Хочете мене назад запхнути? Знову та карга на мене щось напилила?

Нік з Кирилом переглянулися. Отже, він або не в курсі справи або ламає перед ними ідіота.

– Чого так думаєш? – запитав Нік.

– Бо вона як мене побачила, то мало не вмерла зі страху. Аякже, я ж вийшов а нічого мого вже нема. Все прибрала до своїх загребущих рук. Клята потвора.

– Пахне мотивом! – промовив Кирило.

– Яким мотивом? – буркнув Штахета. – Я щось ваших натяків не дуже зрозумів. Але вони мені зовсім не подобаються!

– Ну звісно. Ти повернувся в’язниці і не застав нічого з колишнього добра. Прийшов до колишньої а вона тебе відіслала до дідька. От ти і вбив її. А тепер нам тут вермішель вішаєш на вуха.

– Ти що несеш, лягавий! Я нікого не вбивав! – крикнув чоловік. – Яка колишня. Яке вбивство!

– Тепленька Оксана Юріївна, твоя колишня була знайдена вбитою у власній квартирі. – спокійно промовив Нік. – От ми шукаємо, кому би її смерть дарувала полегшення.

– Стоп! Ви що, хочете сказати, що Тепленьку вбили?

– Ага.

– От зараза! І знову обскакала мене! – прошепотів Штахета. – От паскуда.

– І зробили це ви, Валентине Романовичу! З ненависті!

– Ви обидва ідіоти! Певне що я її ненавидів! Я скільки часу безневинно в клітці просидів! – гаркнув Штахета. – Але я її не вбивав! Я на неї в суд подав! Зараз з адвокатом збираємо документи. Я хочу забрати назад все, що вона прибрала до рук. В нас суд на після завтра. Вона мені потрібна жива і здорова.

В його словах була логіка. А ще стос документів, котрі вони з адвокатом зібрали аби виступити в суді. Крім того, вони ще намагалися притягнути Тепленьку за не правдиві свідчення, які вона давала на сфабрикованій справі Штахетного.

– Мені гроші потрібні а не труп. – гарчав Штахетний. – А ви мені тут якусь дурню несете. Ви хоч уявляєте, що зараз вся моя справа пропала. Добре, що хоч звільнили. Бо такі от погані як ви лише вмієте запропастити чесну людину. За гроші душу продали вже дияволу там, у своїх канторах!

Його гнів був непідробленим. Він справді мав на що ображатися. Тут нічого не скажеш. Тай смерть Тепленької в такому разі йому була зовсім не потрібна. Він правий – він тут ні до чого.