Відповідь на запит Ніка прийшла. І в ній було чітко вказано, що Валентин Романович Штахетний був звільнений від покарання у зв’язку з доведенням його невинуватості. Він вже гуляв на волі більше як пів року. Отже, пів року! Притому його визнали невинуватим. А це могло означати лише одне – хтось його підставив! І цим кимось могла бути лише дна людина – Оксана Тепленька, його друга дружина.
– Ну як вам така інформація? – запитав Нік.
– Думаєш він? – відповів питанням на питання Кирило.
Що тут думати. Вони зараз поїдуть до Штахетного і візьмуть його тепленьким.
– А нащо ще чекати? Мотив у нього є! До того ж ще й який! Бажання встановити справедливість є! Адже, після свого звільнення він залишився без жодних засобів існування. Нічого дивно, що дізнавшись про все, він вирішив покарати свою не благовірну. Та ще й працівниці підтверджують, що якийсь тип кілька разів намагався підійти до їхньої начальниці. Ну що – все сходиться. Наш клієнт!
Нік з Кирилом одягли куртки і вийшли з кабінету. На дворі вже смеркало. Взагалі, останнім часом почало дуже рано темніти. Чи то може він якось не помічав раніше цього? Нік глянув в гору. Над містом сходив великий, круглий, блідий місяць. Такий як у фільмах жахів. Чоловік зітхнув. Місяць, як віддзеркалення сонця. Блідий на фоні сонця як і темне зло на фоні добра. Хоча і те і інше справа рук одного і того ж бога. Для Ніка всі ці речі були тісно пов’язані і він ніколи не вірив, що може бути якось інакше аніж так як люди обирає сама. Він сприймав все, що відбувалося навколо нього як цілком закономірний процес. Закономірний з точки зору логіки. Адже кожен вчинок несе в собі продовження у вигляді наслідку. Тобто, того що людина отримує взамін певної дії. Хто тому винен, що вбивця став вбивцею?
Нік не одноразово ставив собі подібні питання. І однозначної відповіді не знаходив. Вкінці-кінців, він розумів, що її і не буде. Бо ж кожен бачить проблему під своїм кутом зору. А цей кут хто зрощує в людині?
– Якраз повня. – усміхнувся Кирило. – Полювання на вампірів почалося.
– А ти не смійся, Кириле! – відповів Нік – Для когось ми вампіри. Хіба ні?
– Скажеш таке!
– Сам подумай. Скільки невинного люду стали жертвами наших співробітників? І не завжди це було можна виправити. Іноді, життя має непередбачувану можливість різко обірватися. І тоді вже ніщо в цьому світі не варте нічого.
Вони сіли в машину і поїхали. А місяць освітлював вулицю і було видно наче в день. Навіть було якось не по собі, моторошно.
#197 в Сучасна проза
#166 в Детектив/Трилер
#57 в Детектив
детективні рослідування, кохання і робота, розкритття_злочину
Відредаговано: 19.08.2026