Служителі Феміди

22

– Ну, що тут скажеш.? – зітхнув Нік, після того як затриману вивели з кабінету. – Страшна картина. Уявити лише собі, що така людина здатна зробити.

– А по вигляду так і не скажеш, що настільки кровожерна. – відказав Кирило.

– Скажеш-скажеш, Кириле. Агресія її видала відразу. Вона почала шукати яким чином на нас натиснути. Саме така поведінка характерна для кровожерності. Вона знала, що ми її розкрили. Тому і почала просто біситися. Бо розуміла, що прийшов час розплати. Так буває з усіма злочинцями. Рано чи пізно. Хочуть вони того чи ні але він приходить. В різний спосіб. Не завжди з ордером. Але приходить до всіх, хто вчинив зло.

– Як думаєш, їй вдасться в суді щось? – запитав Кирило.

– Ні. – відповів Нік. – Суд направить її на експертизу до психіатра. А її вона пройде. Втім, навіть, якщо і там вона зможе обдурити – то це мало допоможе. Її відправлять на лікування. А ти знаєш, що це означає для здорової чи радше сказати більш-менш здорової? Її накачають різними лікарствами, від котрих вона втратить решту мозків. От і все.

Вони обидва встали і пішли геть з кабінету. Обом хотілося прогуляти. Тим паче, що вже було після обіду а Нік ще нічого від вечора нормально не їв.

В двох з Кирилом вони пішли до найближчого кафе аби пообідати і зняти стрес за чашкою кави.

– Не можу до кінця зрозуміти – навіщо їй було вбивати Товстуна!? – сказав Кирило. – Ну не хотів він з нею нічого мати. Той що!

– Вона з ним теж. – відповів Нік наминаючи друге. – Її цікавило квартирне питання. Поки всі спали, я мав нагоду провести ніч без сну. І перечитав все, що видрукувала Саша. Квартира в якій жила Трійка – не її. Це квартира її покійної тітки, котра померла років десять тому. А  її син давно закордоном. Після смерті своєї мами він пустив родичку на якийсь час. Але той час пройшов і він зажадав аби вона звільнила помешкання. От вона і вирішила, що могла би, як то кажуть модно «замутити» з Товстуном. Той не хотів з нею зв’язуватися. А навіщо нормальному, здоровому мужчині вона здалася? Адже у нього вже була подруга. Так-так Альбіна. Саша знайшла їхню переписку і час коли вона приїжджала до нього. Зараз вона на кафедрі. Сам розумієш, що не без його слова, сказаного де треба. Тай він мав намір повернутися назад до своєї праці. Я знайшов лист, котрий йому прислали з університету. Новий ректор – нові правила. І вони мали всі шанси зажити щасливою сім’єю. Але ненависть однієї знищила щастя двом іншим.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше