Пітьма ненаситно поглинала Світло, аби зігріти замерзлу Душу, але намарне. Розділена навпіл Чотиричина, частини котрої через безліч років так званого розвитку назвали романтично й метафорично Половинками, насправді, втративши цілісність Одного Єдиного, не спроможна була зарадити сама собі, хіба що сховатися під оболонку слова «Буття». І воно покірно прийняло Два плюс Два за Чотири, приховавши Правду про неповноцінність двосуття Половинок. Чоловіче двосуття Світла постало навпроти двосуття жіночої Пітьми, пронизуючи його уважним вдумливим поглядом, а жіноче, ковзнувши чоловічим єством і вловивши привабливу красу, прийняло побачене в результаті мимовільного дотику очей протягом шести секунд за Правду, яку потрібно привласнити, наповнивши власним буттям.
Жіноча Правда не мала потреби у будь-якому зовнішньому підтвердженні, адже право власності на Істину в останній інстанції набула її Пітьма (сказано ж: із Пітьми появилося Світло). Це вона визначила сама для себе і для світу Правду за фактом першости її привласнення, коли зрозуміла суть того, що набула: народжувати з себе шляхом роздвоєння за образом і подобою!
Але ж, скажете: «Зовсім не так було! Ось як було»: «І сказав Бог: «Хай станеться світло!» І сталося світло. І побачив Бог світло, що добре воно – і Бог відділив світло від темряви». Звісно, цитуєте правильно, але в Святому Письмі йдеться далі про світло-день і темряву-ніч. Хіба цього не достатньо, щоб замислитися про існування инших Світла і Пітьми, як Первісної Причини існування Життя в Єдиному, злученому з двох у статеву пару. Дійсно, згідний: Бог через Сонце, Місяць і вертіння Землі втручався у поділ дня і ночі в нашому земному житті, коли його технологія творення стала доступною закономірно – була налагоджена для керування посталими світами. А до того? Скільки всього мало статися, щоб Вишні Сили Творіння змогли застосувати технологію Слова Бог на Землі?
Не думали так? Отож бо! А я – про сокровенне: Світлови - чоловічій Природі Чотиричини, аби дібратися до Правди й відкрити світови таємну суть Буття, про яку Біблія мовчить, не залишилося розумного шляху слідування життям за типом додавання «Два плюс Два». Вибирати не було з чого, довелося повірити в спроможність жінки і прийняти за Правду її намір заповнити власним Проєктом Життя і чоловічу суть.
Так постали статево розділені людські істоти.
Так постав Світ Емоцій.
Так Буття відкрило скриню жіночої Правди.
Так Серце отримало первинний стрес і ритм.
Так Розум став вигнанцем на Батьківщині.
Так темне Начало набуло Світло Істини.
Так Пітьма приховала Чорну половину Світла.
Так повстали Боги й Сили Пітьми.
Так з’явилося клонування шляхом народження.
Так множення собі подібних стало нескінченним діленням Первісних Начал.
Так Щира Правда ставала щораз менш доступною.
Так появилося Добро і Зло.
Так почалася нескінченні Війна чоловіків за Правду з жіночим обличчям.
Так більшість дітей втратили можливість для гармонійного життя.
Так держави стали правонаступниками поділу Чотиричини.
Так люди стали на шлях виродження – втрати істинного Я.
Так Любов стала ідеалом Свободи.
Так Вільні в Любові вийшли зі шляху кабали й стали Вишніми.
Так Вишні Сили отримали лабораторію для вирощування вільних Духом.
Так правило єднання «Половинок» стало Заповітом ладу між Небом і Землею.
Так Райдуга стала Головним свідком.
Так це побачив і прочитав Вуймак. І виникло в нього одне не вияснене запитання до Первоначал: якою Мовою почалося спілкування Світла й Пітьми? Міркував: якщо в Єдиному сутність Чотиричини є причиною наступного Роздва, то це може свідчити про те, що такий стан є одним із двох – Єдиний і Множинний змінюють себе навзаєм, дотримуючись Ритму Переходів. Схемою, яка унаочнює такий хід Життя, є Двоколо безконечника. Дві половини Одного сходяться в стані екстазу в Центрі руху й творять Єдине. У ньому Природні начала відкривають Мовну Повноту й замовкають: багатомовні пошуки порозуміння, що супроводжували прагнення до єдности на довгому міжзоряному шляху, нарешті увінчуються станом злиття в Єдиному Світла тіл, душ і Духовного невизначеного, чим є Пітьма.
У тім Великому Мовчанні чути тільки стогін, що лунає Всесвітом у Ритмі вдиху і видиху. Його розносять світами Сили Розлуки, покинувши Ложе Небесної Пари й відправивши Подружжя знову блукати Великими Півколами Двокола безконечника.
І Вуймак оприлюднив пізнане мандрами власними колами у безнадії на зрозуміння безконечности свого блукання.
Безнадія і..
Б…
Були довкола:
Предметний світ…
Предметна суть…
Предметний вибір…
Предметне життя…
Предметна розмова…
Предмет дослідження…
Предметне мистецтво…