Розділ 6. Ловив подих Вітру, щоб почути наближення Весни.

Вітер здійнявся несподівано. Нізвідки. Такого раніше не було. Небо заволокло оранжевим туманом. Рівномірне однотонне покриття височіні над головою не віщувало нічого доброго. Натяку на хмари – ніякого.

Природа підготувала новий стан атмосфери, - такий висновок поселився у голові Вуймака, коли Вітер зник так само несподівано, як і з’явився. Дихати ставало важко. У грудях звучали акорди від тремтіння невідомого інструменту, котрий вимагав налаштувань. Відчуття присутності чогось, із чим потрібно було вживатися, переслідувало Вуймака від моменту пробудження. Згадав сон: він ступає по хмарах, які легко підштовхують тіло, спрямовуючи його у тільки їм відомому напрямі. На горизонті видно хвилі тих самих хмар, але кольорові. Звична сірість довкола і барвистий горизонт контрастували емоціями. Туди, куди його провадили небесні вітрила, хотілося летіти. Він здійняв д’Горі руки, змахнув ними і таки полетів. Легко, ніби тіло набуло невагомості. У лету не було інших відчуттів, крім радості. Вона наповнювала собою єство, переконуючи героя своєї місії в прихильності до змін. Поруч летіла Жаля і уважно спостерігала за побратимом.

Проснувшись, оглянувся – Жаля сиділа на кімнатній квітці й перебирала струни запилених тичинок.

- Доброго ранку, брате! – привіталася Жаля, нагадуючи про родинні узи. - Слухай акорди Музики, яку я добуваю з квітки, і думай про образ людини Ери Правди. Я налаштовую Питаре діаіе в твоїх грудях на програму дихання воднем. Тому ти поки що відчуваєш важкість у легенях. Та невдовзі це пройде – сеанс голковколювання уві сні я провела успішно, так що готуйся до прийняття нового стану свого тіла.

-- Що це було за оранжеве нашестя з Неба? Теж твоя робота?

- Ні, то Природа й мої родичі з паралельних світів почали готувати атмосферу до життя людей у Ері Правди. Кисневе дихання – то була спеціальна програма на виживання. Знакова суть Правди полягає в тому, що водень є універсальним елементом дихання істот у всіх світах. Він представляє матрицю Творіння – кожна душа має в основі знак Н. За ним Вишні Сили організували типову схему корабля - Питаре діаіе, на якому душа мандрує світами. Цей знак є в основі скелету людини й усіх її органів, він творить каркас будь-якої клітини, видозмінюючись при потребі на И, К, Ж та інші знаки Азбуки. Тільки завдяки Н-матриці всі істоти можуть спілкуватися між собою Мовою букв. Вона є ткалею, яка човником букв тче полотно буття, як кажуть філософи. На ньому кожен вишиває власну долю, як кажуть українці. Тому тобі допомагають швидко набути базового стану готовності до перетворень. Побратими вже пройшли налаштування й готові до творчого наступу на проблеми.

-- Так, дихати стає легше, відчуваю, що тіло невагоме. Сон стає явою!

- Вітер Весни – наш провісник. Он і помічники прибули, Ві-чару обступили. Весну Нової Ери накликають. Чекають, аби ти зайняв чільне місце. Я ж приготую Матріору. Пішли.

-- Бг єдн і мнжствен! – привітався Вуймак до побратимів давньоукраїнським кодом, всідаючись у центрі Ві-чари в Колі Соколів. – Як вам дихається?

- Відчуття Волі переповнює! – обізвався Скелетняк, піднявшись над Календарем і опустившись ніби на повітряній подушці. – Предківський Світовит бачить одночасно з чотирьох сторін. Можна й не повертати голови.

- Сили у м’язах додалося, - відгукнувся М’язяк. – Таке враження, що Вісь можу повернути сторчма!

- Суголосне вібрування Поля Свідомості й моєї нервової системи переконливе, - додав Нерв’як, погладжуючи сонячне сплетіння. – Чомусь Місяць копошиться в сув’язі нервів під серцем? До змін мабуть!

- Гормони радості, задоволення і щастя просто вискакують шкірою! – усміхаючись повідомив Ендокриняк.

- Таке враження, що виділення сечі назовні не очікується, - сказав Сечовидняк розгублено. – Дихання воднем змінює весь організм, чи що?

- Мікроби мені лекцію з харчувального кругообігу власних неповторних смаків улаштували! – засопів, переповнений емоціями й соваючись на місці, Травляк. – Красиве життя обіцяли. Стверджують, що то вони, нарешті, добилися втілення своєї ідеї насичувати власним життям людину. «Симбіоз, - кажуть, - то найвищий прояв Любові!»

- Жодних хвороб не відчуваю! – із здивуванням констатував Імуняк, мацаючи ще недавно болючі суглоби. – Тепер літати б, чи що!?

- Легені звільнилися від баласту, ніби корабель від вантажу, - виснував відчуття легкості в тілі Дихняк, погойдуючись у такт серцевого ритму.

- Сексуальні бажання зникли, і це бентежить! – щиросердно зізнався Репродяк. – Чи ж то назавжди, чи тільки тимчасово?

-- Вітер навесні розкаже! – обізвався Вуймак, реагуючи на фразу Репродяка. – А загалом серцево-судинна істота почувається оновленою і бадьорою, помолоділою і щасливою, сповненою творчих помислів і наповнена Вірою і Любов’ю. Як бачите, друзі, Всесвіт нам допомагає. Тож справа просування проекту «Націон» у наших, як кажуть, руках. Із віртуальних повідомлень ви вже обізнані із задумом і почули про стан самопочуття кожної системи життєдіяльності. Установка на роботу над проєктом така: мислити про майбутню людину маємо як про Яйцеклітину з вкладеннями десяти яйцеподібних клітинних систем у Материнській Яйцеклітині Всесвіту. У зв’язку зі змінами в диханні, на початку осмислимо функціонування кожної системи організму, щоб зрозуміти свій персональний стан. Знайомтеся з Жалею: ось вона  - наша прародичка, котра пройшла шляхами перетворень і приставлена Вишніми бути в нашій єдиній команді. Пропоную називати майбутніх оновлених людей звукрами. Так українську назву Всесвіту Украй, Вуйкове звукове начало творення Зву і Світло Ра – засіб буквеного програмування матеріального життя - разом із осмисленими нами змістами зведемо в одному слові. Як гадаєш, Жалю?