Епізод 1

Ця історія далека від ідеальної історії кохання, але вона правдива, повчальна і по-своєму красива.  А присвячена вона двом незвичайним людям — Кості і Каті.

Костя був сліпий з самого народження і бачив світ тільки завдяки звукам і запахам.  Він не міг дивитися очима, але повірте, часом він бачив краще, ніж будь-хто з нас, зрячих.  Вдихаючи різні запахи, він бачив красу навколишнього світу, а слухаючи звуки природи, звуки музики або голосів, він бачив все те, що могли втратити повноцінні люди, а особливо душі інших людей.  За нотками людських голосів і манерами розмови він визначав відтінки характерів і тим самим міг з легкістю розбиратися в людях.

Костя жив звичайним життям і сліпота йому на заваді не ставала.  Він, як і всі люди, працював, творив, мав хобі і свої переваги.  Щоранку він виходив з дому на роботу і відраховував свій кожен крок від повороту до повороту.  Посередині шляху протягом десяти років він завжди заходив в одну і ту саму кав'ярню, де йому відразу готували улюблену каву «Американо».

 Продовжуючи шлях до своєї майстерні, в якій Костя займався ремонтом аудіотехніки, він насолоджувався найсмачнішою кавою в світі, кавою з кав'ярні «Валентіно» (ця назва дісталося кав'ярні від його власника, італійця на ім'я Валентіно) і ця кава дійсно здавався найсмачнішою не через особливий рецепт  приготування, а скоріше через добрі серця людей, які її готували.

Костю знали, напевно, всі собаки району.  Він був дуже добрий і кожному собаці намагався приділити увагу, погладити, приголубити, підгодувати.  Але був один пес, який мав до Кості особливі почуття.  Кожного дня в один і той самий час пес Вуглик чекав на Костю біля кав'ярні, щоб люб'язно супроводити його до робочого місця.