2

Розділ 2

“Між світом і тінями” (оновлений)

Емілі

Емілі отримала нову місію від Кейджа на нараді команди. Завдання було непростим: їй потрібно було здобути інформацію про новий угодний контракт між приватною охоронною компанією та урядом, який мав бути укладений на виставці інноваційних технологій. Інформація про цей контракт була життєво важлива для їхніх подальших місій, оскільки йшлося про масштабні військові закупівлі, що могли вплинути на баланс сил у світі спецагентів.

— Ти повинна розпитати людей, хто є основними акторами цього контракту, — сказав Кейдж, під час планування. — Нас цікавить, хто саме буде задіяний у ньому, чи є там слабкі місця, які можна використати для наших цілей.

Емілі кивнула, зрозумівши важливість завдання. Вона повинна була дізнатися не тільки ім’я контактної особи з урядового відділу, але й отримати доступ до детальних умов контракту, інформації про охоронні системи компанії, а також про їхніх планах на найближчі місії.

Команда розділилася: Емілі і її подруга — Аліса, також шпигунка, мали працювати разом, щоб знайти ключових осіб і викликати у них довіру. Кейдж залишався на зв’язку, координуючи все, а айтішник, Джефф, працював із камерною системою, підключаючи додаткові пристрої для слідкування.

Емілі підійшла до першої особи — це був молодий чоловік, що працював у відділі безпеки. Її завданням було дізнатися більше про технічні деталі, а саме — які пристрої та механізми використовуються для захисту даних. Вона підходила до нього зі своєю подругою Алісою, обидві виглядали так, ніби вони просто цікавляться виставкою.

— Вибачте, чи можете ви розповісти, які нові технології плануються до впровадження в систему безпеки? — запитала Емілі, використовуючи свій досвід маскування.

Молодий чоловік усміхнувся, радісно відповідаючи:

— О, звісно, наші компанії зараз працюють над вдосконаленням ідентифікації по обличчю та впроваджують нові зразки біометричних технологій. Це буде використовуватися в урядових будівлях, а також для великих заходів, як цей.

Емілі одразу зрозуміла, що цю інформацію можна використати для подальших місій. Вона записала усе, що він сказав, та подякувала.

Тим часом, Аліса розпитувала когось іншого про стратегії безпеки на заході. Їй вдалося дізнатися, що ця ж охоронна компанія вже мала досвід роботи з особливими угодами для урядових установ, але точні деталі контракту залишалися під грифом “секретно”. Однак було зрозуміло, що в угоді були передбачені серйозні фінансові вливання.

Після того, як вони здобули необхідну інформацію, команді потрібно було дістатися до наступного етапу місії. Тут розпочинався найскладніший момент — проникнути в закриті зони, щоб отримати доступ до документації. Це вже не було таким простим, адже виставка мала дуже високий рівень охорони. І тому наступним кроком для Емілі було пробирання через коридори, поки її команда через камери відстежувала її рухи.

— Емілі, обережно, зараз праворуч! — сказав Джефф, через мікрофон, коли вона йшла коридором, потрапивши до більш охоронюваної зони. — В камерах не видно нічого підозрілого, але будь готова до всього.

Емілі рухалася швидко і тихо, перевіряючи кожен крок, не відволікаючись. Як тільки вона увійшла в заборонену частину будівлі, її завдання було простим — знайти і заволодіти будь-яким документом або електронним носієм, який містив би інформацію про умови контракту.

Завдяки спостереженням через камери, Емілі вдалося вчасно опинитися в потрібному місці. Вона знайшла невелике сховище даних, що містило важливі файли. Швидко знявши зчитувач, вона передала сигнал назад до команди.

— Ти готова? — запитав Кейдж, коли вона вийшла з кімнати, зібравши всі дані. — Швидко йди до виходу, все чисто.

Емілі відчувала, як її серце б’ється все швидше, коли вона виходила через непримітну задню двері. У її руках були зібрані документи — ключова інформація для наступних місій. Вона поспішала до місця, де вже чекала її команда. Кейдж чекав на неї з мінімальним виразом на обличчі, але він був задоволений результатами.

— Молодець, Емілі, — сказав він, коли вона підійшла, витягуючи з пакету отримані файли. — Аліса, ти теж добре попрацювала. Проте важливо, щоб у нас була правильна оцінка отриманої інформації.

Емілі відчувала полегшення, коли отримала від Кейджа похвалу. Цей момент був значущий, адже навіть найменша помилка могла стати фатальною в їхньому світі.

— Джефф, все в порядку з камерами? — запитала Аліса, коли вони дісталися до безпечного місця.

— Так, у мене все під контролем. Жодних підозрілих моментів, — відповів він через рацію, продовжуючи моніторити всі камери, щоб гарантувати безпеку їхнього відходу.

Повернувшись до університету, команда розподілилася для аналізу даних. Емілі, як і решта, знала, що робота не завершена. Попереду їх чекали нові завдання, і кожен з них був ще більш складним.

Зранку наступного дня вони вже були на лекціях. Емілі сиділа серед інших студентів, розмірковуючи про останню місію. Вона намагалася зосередитися на заняттях, але думки про Джейсона постійно проникали в її свідомість. Вона не могла позбутися відчуття, що він був десь поруч, спостерігаючи за нею, хоча не було ніяких підстав так думати. Вона ховала свої почуття навіть від себе. Усі її думки були зосереджені на тому, щоб виконати місію і довести свою спроможність.

На занятті з тактики, викладач, лейтенант Хоффман, як завжди, розповідав про складні стратегії боїв у різних умовах. Емілі уважно слухала. Вона завжди прагнула досконалості у фізичних тренуваннях, але її головне завдання полягало не в тому, щоб стати найкращою у боротьбі чи стрільбі, а у здатності діяти непомітно, обдурити ворога і вивести важливу інформацію без слідів.

— Емілі, як ти вважаєш, в чому полягає основна перевага маскування під час операцій на відкритих заходах? — запитав Хоффман, помітивши її уважність.