11. Бестілія посеред пустелі снів: Слово волі.

Велична вітчизна завмерла на орбіті Квантум-Секундіум, планетарної столиці Квантової Коаліції. Вітчизна у спробах своїх інтерпретуватися різними поглядами, ідеями та філософіями все ще лишається пірамідальним неймовірним кораблем Бестілії нескінченної Добродії. Старовинною конструкцією, що виглядала так, ніби її породили не люди, а дещо інше, дещо божественне, могутнє. Всього дві вітчизни під контролем Бестілії, організації релігійної, організації з добрими намірами, гаслами, знаменами світла. “Бенефіктія”, - вітчизна, що парить у віддалених шматочках розколотої держави, намагаючись утримати її цілісність реальною. І друга, що застрягла у Квантовій Коаліції з тією ж ціллю, - “Фідемія”. І так вже не пощастило Ріреї Най’Тіріс, що була вона переконана у підтримці Бестілією, котра б дала вагу у конфлікті з Міленіумом.

Її корабель влетів у епічну, майже міфологічну по мірках технологічного розвитку людства на момент розколу Міленіуму, структуру. Дивлячись на те, що колись будували люди для підкорення космосу, генеральний радник Квантової Коаліції безвольно усвідомлювала, що людство деградує, гине, задихається у вічних війнах. І якщо ситуацію зараз не змінити, якщо не переламати хребет цій хворі, то більш ніколи не побачить ні вона, ні хто-небудь ще подібного корабля. Колоніальний колос, вітчизна, ім’я якій “Фідемія”. Її без зайвих рухів відвели у Великий санкторій – простір духовності, простір величності, простір аскетизму та розвитку думки лідерів Бестілії нескінченної Добродії. У простір привели її, де вирішувалася зараз доля Квантової Коаліції та ймовірного союзу.

Магістрат Бестілії зустрів її, троє із Секстилії старійшин Бестілії нескінченної Добродії простягали свій вплив на волю всієї організації. А зараз вони на мить недовгу завмерли у своєму плануванні та вирішенні проблем, адже вічна війна має спинитися, і вони у змозі зараз зробити внесок у поверненні Добродії у серця проклятих і приречених темних людей. Зі своїх тронів дивилися вони на групу людей, яку вела Рірея Най’Тіріс. Одні були посланцями та представниками матеріального, слабкого та приреченого, а інші – зайняли місце у доленосному гнізді рокового звіра. Попереду був постамент, в п’яти метрах від делегації. Місерікорди – особиста військова сила Бестілії – спинили жестом дипломатів із Квантової Коаліції. Один із них голосно та велично заговорив:

- Перед вами магістр Храму Добродії “Фідемії”, старійшина Бестілії нескінченної Добродії Арантас Ременгул, магістр Духу Добродії “Фідемії”, старійшина Бестілії нескінченної Добродії Кінівір Зарож та магістр Простору Добродії “Фідемії”, старійшина Бестілії нескінченної Добродії Дінереліна Світле Серце. Ви предстали перед ними для проведення перемов та врегулювання деяких дипломатично-соціальних питань.

Де-де, а в Бестілії точно розуміються у пафосному представлені своїх лідерів. Кого бачила перед собою Рірея? Старих, присмертних представників людства, у котрих в руках влада, велика влада. І вони задоволені. Вони відчувають екстаз та коштують вічне задоволення з рук та умів бідолашних підлеглих… Їй не довелося самостійно вирішувати, хто ж першим розпочне перемови з ціллю “врегулювання деяких дипломатично-соціальних питань”. Старійшини вступили з нею і тільки з нею у діалог. Заговорив першим Кінівір Зарож, худий низький чоловік у чорній мантії з білими трикутниками. Він заговорив поважно, в’яло, повільно… Ніби у нього за плечима сотні років, а перед – у пріоритеті ще сотня років. Заговорив він:

- Вітання вам у домі Добродії, пані Рірея Най’Тіріс, - піднявшись, зробив він слабенький уклін. – Світла вам та Добродії у вашому серці. Ми здогадуємося, з якою ціллю та метою прибули ви до нас, але все ж таки бажали почути з вуст ваших, що ж підштовхнуло на подорож до “Фідемії”.

- Як би не суперечило вашим догмам та вченням, великі та мудрі магістри, але привела нас до вас війна, яка вже довгі роки назрівала над Квантовою Коаліцією.

- Питання війни ніколи не суперечило нашим догмам, пані Най’Тіріс, - заговорила зі свого місця старенька сива жінка Дінереліна Світле Серце. – Бестілія нескінченної Добродії майже пліч-о-пліч йде з війною на протязі всієї історії існування нашого суспільства. Але цілі наші та мета присутності у негідному елементі людства повні протилежностей.

- Ви прийшли просити якоїсь допомоги у конфлікті з Міленіумом колоній, - сам відповідав за Рірею магістр у центрі, Арантас Ременгул. – Але якої саме?

- Анатомічно тіло Міленіуму колоній не у змозі бути оплотом людства та людяності, - мовила впевнено Най'Тіріс, генеральний радник Квантової Коаліції. – Вони не у змозі більше підтримувати та розповсюджувати Добродію у тій її первинній формі, яка була гарантована усім носіям “LUCEFTTI, PTOTECTON, CALIDDI”.

- То які ваші пропозиції? – поцікавилася Дінереліна Світле Серце.

- Я не прошу у вас військової допомоги, не прошу гуманітарного впливу, не прошу додаткової робочої сили, магістри, - зверталася до них Рірея, - але вкрай необхідне ваше втручання впливове на Міленіум, щоб він інакше вирішував свої територіальні питання. Я прошу від імені всіх громадян Квантової Коаліції, котрі цінять свою свободу, індивідуальність та незалежність нашої держави.

- Ми не маємо ніякого політичного впливу на рішення консула Міленіуму колоній, атланта Обрію, пані Най’Тіріс, - втрутився з поясненнями Арантас Ременгул. Це більше походило на відмову, аніж на пояснення та узгодження нюансів, щоб розраховувати на допомогу в майбутньому.

- Розумію, шановні магістри, - не збиралася здаватися Рірея. – Але до ваших слів та до дій ваших послідовників може прислухатися весь Міленіум. Ми з вами чудово розуміємо, що ваш вплив розповсюджується на соціум, а не на Магнуса Неурона Мудрого. Я знаю, що його воля небезпечна та характерна володареві, але якщо народ підтримає Квантову Коаліцію, то це може змінити ставлення до вирішення тих питань, які є повна можливість вирішити дипломатією. Було б тільки бажання.