10. Морок.

… - Отже, ви потрапили у засідку? – вимкнувши інформаційну сферу, після довгого перегляду зображень, нарешті запитав Вінкерс.

- Хтось залишив у домі універсальний конвертер, - холодно говорив Фінерей до керівника оперативного відділу по роботі з цивільними. – І дрони, котрі обстежували попередньо будинок, не помітили переналаштованого сторожового робота. Гарна робота у ваших працівничків, - саркастично вимовив менший Нуметрайн.

- Перепрошуємо за таку халатність. Вони будуть покарані…

- А за що карати рядових? – ще більш саркастично запитав Фін. – Нащо карати тих, кого навчили лише до подібного рівня компетентності? Нехай страждають їхні вчителі. Адже нас так вчили у Міленіумі?

- Вірно. Але ми і не у Міленіумі, детективе. Вже довгі роки панує на Персепеї демократія та людяність. І справедливе покарання за свій промах понесуть і учні, і вчителі. Що вам ще вдалося відшукати на місці злочину?

- Мені здалося, що всю можливу інформацію по викраденню Кріста Шієн Сарівана вам мали передати ваші криміналісти. Чи вам не вистачає нашого погляду зі сторони, щоб помітити щось дещо особливе? – розслабившись у кріслі, продовжував задавати питання Фін.

- Криміналісти і дійсно багато чого відшукали у домі, як мені доповіли. Справою вже займається відділ викрадення та работоргівлі. Я не маю зараз до неї безпосереднього відношення. І якби не ви, то взагалі б не цікавився. Тому і питаю у вас, що вдалося цікавого вам помітити на місці злочину?

- Складно. Ще дуже рано робити якісь висновки. Але явно простежується присутність наркотичних речовин, психотропних. І боротьби за них. Можливо, замішані якісь банди. Підозрюю, що чоловік втратив голову та посварився з постачальником.

- Хм… - протягнув Вінкерс, знаючи, що почув зовсім не те, що бажав почути. – У біографічних даних Сарівана зовсім нічого немає про наркотичні речовини. Поглиблена експертиза дронів нічого не виявила у домі. Ви явно щось сплутали, детективе.

- Можливо. Але це вже моя справа, майоре, - холодно та з відразою викинув Фін. – Мені необхідно подивитися на базу даних фіксації подібних випадків. Неточно, але здається мені, що тоді мої висновки матимуть більш фундаментальне підґрунтя. Як вважаєте?

- Ви не маєте спільних рис характеру зі старшим братом? – вирішив уточнити уколом Граніет Вінкерс.

- Це було б генетичною насмішкою, майоре.

- Шкода. Вам би не завадило бути більш ввічливим, детективе. – Фін знизав плечима. Йому це зовсім непотрібно. – Я надам доступ до архівів. Посилання буде доступне вам. Ваш біографічний код внесений у базу даних. Користуйтесь на задоволення. Тільки не зловживайте.

- А чим я можу там зловживати? Своєю ввічливістю, майоре? – не збирався вставати та виходити Фінерей, провокуючи чергову людину на конфронтацію інтересів та характерів.

- Часи зараз такі, детективи, що варто з усіма товаришувати, - відхилившись на спинку крісла говорив спокійно Вінкерс. – Ніколи не знаєш, хто може тобі допомогти.

- Покладатися варто тільки на самого себе. В цьому я вже давно переконався. Старий Саріван мав добрий авторитетний рівень, судячи з біографічних даних, але планетарні захисники не змогли йому допомогти. Якщо брати до уваги картину в його оселі, то стає зрозумілим, що досить давно ніхто йому не збирався допомагати. І чомусь мені здається, що дуже скоро, вивчаючи архіви, я зрозумію, що у Танартісі було забагато таких випадків, щоб ви або ще хтось з планетарних захисників не могли говорити мені щось про ввічливість.

- Вивчайте справи, детективе. – Явно образився Вінкерс на зухвалість Фінерея. – Нехай вони допоможуть вам. Якщо ви не проти, у мене ще багато справ. Окрім вас, ще багато людей, котрим необхідна моя увага.

- Що ж… - Фін підвівся повільно, повернувся до дверей з кабінету. – Нехай щастить тим людям з вашою увагою. До зустрічі.

- Сподіваюсь, що наша наступна зустріч пройде у компанії з вашим братом.

Менший Нуметрайн не звернув увагу, отримавши максимальне задоволення від того, що “насолив” майору Граніету Вінкерсу. Він просто кивнув у відповідь та вийшов у коридори з віртуальним лісом довкола. Стільки народу, стільки зайвого сміття. Одні нещасні, котрі пізнали реальну справедливість буття, решта щасливі, бо приховуються за ілюзіями щастя або живуть на нещасті інших. А ще є такі, котрі перебувають у кризі конкретизації, адже і досі не усвідомили чи щасливі вони, чи перебувають у відчаї, розпачі та нескінченному нещасті. Фінерей Нуметрайн може з легкістю віднести себе до нещасних, адже життя його неодноразово покарало за помилковий та оманливий перехід у щасливий стан.

Дрон вивів його до елеваторів, а з їх допомогою спустився колишній бойовий медик Легіону війни та потрапив у здоровенний хол, що впускав і випускав потерпілих, злочинців і планетарних захисників у вежу-дільницю. Місця, на яких колись розміщалися статуї Магнуса Неурона Мудрого, величного керівника Міленіуму колоній, тепер замінилися голограмними гігантськими платформами, на яких синхронно шестеро дикторів трактують закони Квантової Коаліції. Навіть якщо ти не бажаєш, то все одно зможеш вивчити хоча б декілька статей про утримання законів справедливості і гідності. І Фін не бажав вивчати закони нові (старі), що мали захищати права людей, але все одно довелося йому, рухаючись крізь натовп до входу, слухати закон… “Сумлінно та віддано дотримуватися прав і норм гідності у ставленні до громадян Квантової Коаліції, тих, хто мають статус громадянина та тих, хто являється гостем на землі нашій”… Не встиг приватний детектив дослухати неймовірно важливий закон, а лише протиснувся крізь натовп на вулиці Танартіса.