3. Бездарна сірість: Фінерей.

- Що намагатиметься зробити Міленіум у відповідь на відмову повернутися у стрій? – питав журналіст у Ріреї Най'Тіріс, генерального радника Квантової Коаліції, котрий представляв владу утвореного роками тому уламку.

- Скоріш за все, - жваво заговорила Рірея, - після невдалої спроби в котрий раз дипломатично вирішити питання щодо Квантової Коаліції та її повернення у лоно Міленіуму, диктатор-вбивця Магнус Неурон Хворий візьметься вирішувати питання тільки тим чином, яким користувався у більшості проблемних випадків, що не міг вирішити розумом.

- Тобто буде об’явлена війна? – спокійно та позитивно цікавився журналіст. Обидва персонажі передачі сиділи у невеличкій охайній студії, де на стіні світло-синій майорів голограмний напис: “RKN”.

- Війна вже давно об’явлена… - відповіла Рірея, потім прикусила нижню губу, обміркувала. – Розв’язався конфлікт ще тоді, щойно ми прийняли рішення створити Квантову Коаліцію у тому вигляді, який вона зараз має. Політично-економічна криза, що настигла Міленіум колоній та її володаря, не дозволяє йому тверезо оцінити обстановку та налагодити з усіма новоствореними уламками дипломатичні відносити, щоб у майбутньому організувати ефективну торгівлю. Магнус продовжує воювати на усіх фронтах, намагаючись стягнути шви, опісля Маренус-морбус, вважаючи, що пандемія – єдина причина розвалу мегадержави. Або ж він не збирається показувати, що розуміє істинні причини, або ж він втратив розум від відчаю.

- Чи зможемо ми протистояти потужностям машини Легіонів війни та правосуддя? Здатна Квантова Коаліція відбити натиск та уберегти наші адміністративні кордони?

- Сформоване Керівництво з оборони має у підпорядкуванні колишній 76-й флот Легіону війни, котрий добровільно відмовився від влади М’ясника та його церберів. На нашій стороні сотні кораблів, сотні тисяч колишніх легіонерів, а зараз планетарних захисників Квантової Коаліції. Виходячи із ситуації та роздробленості Міленіуму, наші стратеги-аналітики прорахували, що агресор буде здатний виділити на наше приєднання вдвічі менше сил та засобів.

- Так, із наших надійних джерел відомо, що Міленіум колоній не здатен вторгнутися у Квантову Коаліцію складом більшим, ніж ви щойно озвучили. Але варто не забувати, раднику, що на нашій території мандрує вітчизна Бестілії нескінченної Добродії. Вони тільки зараз зображають з себе нейтральну фракцію. Але всі ми знаємо про зловісну репутацію цієї релігійно-військової організації. Підрозділи місерікордів у своїй чисельності разом з 231-м флотом Легіону війни матимуть перевагу. А на вітчизні "Фідемія" знаходяться сотні фрегатів і ще більше броньованих десантних кораблів. Як нам протистояти Бестілії, коли ми її спокійно пустили у простір Квантової Коаліції?

- Сама Бестілія не несе ніякої загрози для нас. Це дійсно нейтральна фракція, з якою ми намагаємося налагодити союзні відносини. Не дивлячись на її репутацію, ми намагаємося їм дати шанс виправити її хоча б у межах наших зоряних систем. Брати та сестри, носії Добродії, прикладають багато зусиль, щоб допомогти колоністам та біженцям.

- Так, ми теж бачимо. Всі у Квантовій Коаліції спостерігають жагу Бестілії допомогти, але також розповсюджено і твердження, що вони просто інструмент для інтеграції нас назад у Міленіум…

“Прокляття”, - поміркував втомлено Фінерей Нуметрайн, апатично спостерігаючи за колапсом людської цивілізації у масштабах космосу. Голофон застарілої моделі навпроти нього невпинно транслював новини Квантової Коаліції, які довелося Фіну дивитися через те, що із розважальних програм стандартних каналів це було найцікавішим для нього зараз, у кінці робочого дня. Колишній медик Легіону війни перемкнув канал новин; у пошуку ввів він запити на музичні розваги та ввімкнув те, що було зараз вкрай необхідно його душі. Спокійний, розмірений електронний блюз. Бар на околиці колонії зустрів його з теплими обіймами, адже був радий бачити одного із постійних відвідувачів. Темно-сірі стіни, барна стійка з живим барменом (що доволі дико у часи, коли живі оператори потрібні у іншому місці, але такий вже антураж цього місця – він поважає древні міфічні традиції). Зі стелі сяють голограмні ліхтарі, усюди неонові труби, що комфортно та не дуже яскраво освітлюють приміщення. Людей небагато. Запах алкоголю, гарячих напоїв, котрі готує робот-помічник бармена та відправляє їх кудись у пакетах замовлення. Вечір після роботи – майже завжди такий.

Чого ж сумує Фінерей? Через останню справу, яку вони – на своє щастя – закрили сьогодні вранці. Він не працює у правоохоронних органах Квантової Коаліції, ні. Він та його брат, Алартай Нуметрайн, а також Івана Кор'Скіф працюють разом у приватному детективному агентстві. Шукають людей, контрабанду, вбивць, маніяків, работорговців, викрадені речі, кораблі. Все це має підвищений шанс відбутися у часи такі, як зараз. Коли все навколо руйнується, то сильніші розумом, грошима, владою та мускулами знущаються зі слабших в усіх категоріях, щойно перелічених. Так от сьогодні вранці вони нарешті відшукали дитину, яку викрали у її батьків работорговці. Причому не просто відшукали… Вони не змогли принести добрих новин батькам, а тільки тіло… Вже у дільниці планетарних захисників, через якихось пів години, після перестрілки у нетрях, де тримали дівчинку десятирічну, довелося їм трьом та місцевим захисникам закону дивитися у вічі бідної в усіх сенсах родини, дитину якої ґвалтували та нашпигували сомн-стимуляторами. Тому і сумує Фінерей. Тому і намагається відшукати спокій на дні стакана. Традиція ця йде від початку служби у Легіоні війни, де він побачив та перебачив стільки смертей… Традиція ця і зараз принципово зберігається.