Сльоза сонця

Глава 23: Чорна Варта

Гори зустріли переслідувачів крижаним вітром. Валлерія їхала попереду загону. За нею рухалася «Чорна Варта» — підрозділ, сформований із тих, кого суспільство вважало мертвими або зниклими. Сироти, колишні в'язні, солдати без імен. Їхня вірність Валлерії була абсолютною і не обговорювалася.

Валлерія зупинила коня на вузькому карнизі. Вдалині ледь виднівся дим мисливського будиночка.

— Пані, — до неї під’їхав капітан варти. — Периметр замкнено. Вони всередині. Чекаємо сигналу.

Валлерія не ворухнулася. Вона дивилася на будиночок крізь забрало шолома. — Стріли прибрати, — пролунав її рівний голос. — Чекати.

— Король вимагає завершення до світанку, — зауважив капітан.

— Я знаю, що він вимагає, — відрізала Валлерія. — Жодного руху без моєї команди. Навіть якщо з’явиться принц Кайден. Пропустіть його прямо до мене.

Вона залишилася нерухомою, наче вросла в сідло. Її фігура на фоні снігу здавалася чорною міткою на білому полотні. Жоден із бійців «Чорної Варти» не знав, яким буде її наступний наказ, але кожен був готовий виконати його без вагань.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше