Після того як відлуння наказу Короля затихло в тронній залі, Кайден і Лія залишили залу. Вони бачили, як Валлерія пішла виконувати розпорядження, не озирнувшись.
У бібліотеці на них уже чекала Бланка. Вона стояла біля вікна, спостерігаючи за зборами «Чорної Варти» у внутрішньому дворі.
— Вони готують вівтар, — коротко кинула дівчина, як тільки двері зачинилися. — Я чула розмову Короля з Галліусом та Октавією.
Лія зупинилася посеред кімнати. — Старійшини прийняли наказ?
— Вони вже в підземеллях, — відповіла Бланка. — Король поставив умову: або сила Сльози Сонця буде вилучена з тіл і передана Короні, або рада старійшин перестане існувати. Галліус почав підготовку ритуалу. Вони розкрили старі сувої, які були заборонені ще за часів перших королів.
Кайден підійшов до карти гірського хребта, що лежала на столі. — Витягування сили з мертвих — це не просто ритуал. Це руйнування самої структури магії. Якщо вони це зроблять, земля навколо палацу перетвориться на пустелю.
— Бланко, йди до підземель, — наказала Лія. — Знайди спосіб поговорити з Галліусом без свідків. Передай йому: якщо він доторкнеться до вівтаря, він підпише вирок не тільки Златану, а й усьому королівству. Скажи, що я знаю про сувої.
— А я йду за Валлерією, — Кайден взяв свій меч. — Якщо вона привезе тіла до палацу, слова вже не матимуть значення. Галліус виконає ритуал, бо в нього не буде іншого вибору. Я маю зупинити її в горах.