Кажуть, що справжнє прокляття — це сила, яку ти не можеш контролювати, але яку прагнуть привласнити ті, хто вже має владу.
У високих горах, далеко від золотих залів столиці, живе дівчина на ім’я Астра. Її дні минають у тиші, але ця тиша — лише маска. На її зап’ястях чорніють печатки — магічні в’язниці, накладені її матір’ю Селестою ціною власного життя. Селеста пішла на цей крок, щоб сховати доньку від безумства Короля, залишивши її під захистом мовчазного батька та дідуся Воріна.
Але час печаток добігає кінця. Магія всередині Астри прокидається. Вона пече, вона вимагає волі. Світло Сльози Сонця більше неможливо ховати в тіні скелястих хребтів.
У той самий час принц Златан, якого народ знає як «меч Короля», приймає найнебезпечніше рішення у своєму житті. Всупереч волі батька, потайки від усіх, він вирушає в гори наодинці. Він знає: якщо Король першим знайде джерело цієї сили, про яку ходять легенди, — королівство потоне в крові.
Златан їде крізь туман і скелі, відчуваючи, як старі опіки на його руках пульсують у такт невидимому заклику. Він ризикує всім — своєю честю, титулом і життям, щоб випередити королівських шукачів. Він ще не знає, що дівчина, яку він шукає, стане його долею. А Астра не здогадується, що вершник, який наближається до її порогу, — не ворог, а єдиний, хто зможе розділити з нею її полум'я.
Поки в палаці принц Кайден та принцеса Лія намагаються втримати світ від хаосу, у гірській долині зустрічаються двоє самотніх душ.
Це історія про велику жертву матері, про таємниці, що оберігалися роками, і про кохання, яке народжується там, де все мало стати попелом.