Весілля

Як ви вже зрозуміли з назви цієї частини, сьогодні я хочу поговорити про весілля. Що для вас "весілля"?

Впевнена,що зараз ви почали уявляти. І що в нашій підсвідомості одразу виникає? Помпезна зала для розпису, костюм для нареченого,біла сукня для нареченої,свідки,батьки, гості і всі в святковому вбранні, красивий ресторан зі смачною їжею для святкування, фотосесія молодят і гостей... Це можна перераховувати нескінченно,адже кожен уявляв своє весілля задовго,навіть до пропозиції.

Так само було і в мене. Уявлялось все інакше,весілля в смарагдовому кольорі на якому тільки ми з коханим мали змогу виділятися,фотосесія, небагато гостей,але все ж таки ми зібрали б найближчих для нас. Було дуже багато пунктів,які я хотіла втілити у це свято,бо хотіла запам'ятати його назавжди. Та єдине, що виправдалося,це дійсно те,що ми його запам'ятаємо на все життя цей день. Знаєте,незважаючи на те,що весілля сталося без батьків,без всіх святкових підготовок і всього іншого. Це найкращий день в моєму житті,бо зі мною поруч був мій коханий. Наша підготовка була дуже цікавою. Ми планували зробити розпис онлайн,бо його б не відпустили в місто,в якому я знаходжуся. Зареєстрували дату, сплатили всі послуги і все одно дізнались, що необхіна присутність коханого. Тоді вже мені довелося їхати через всю країну туди,куди йому можно було доїхати. І звісно я без роздумів замовила білети. В той же день термінова купівля плаття,пошук взуття,щоб воно ще підходило і збори закінченні. 20 годин в дорозі і ми зустрілися з коханим,в нас був день відпочинку. А вже наступного дня нова подача заяви на реєстрацію шлюбу,якісь проблеми в банку,вибір одягу для нареченого і купівля обручок. Наступний день вже розпис. Знаєте,я ніколи в житті не хотіла,щоб було поряд два якихось свята, я хвилювалася, що коли народжуватиму, щоб це не було поряд з нашими Днями народження,або святами типу Нового Року. Але і тут пішло все шкереберть,ми одружилися за день до мого Дня народження. І зараз мене це не хвилює зовсім. Бо цей день найщасливіший для нас з коханим. Наш розпис для мене був найкращим. В нас не було гостей, не було пишного весілля,шикарної фотосесії, але був ресторан увечері і відео-зв'язок з нашими батьками,а і доречі на розпису вони також були присутні по відео-зв'язку з нами. Після розпису ми одразу пішли фотографцватися самі на березі Дніпра. Це було круто і залишило тільки неймовірні спогади. Ми були самими собою,без награних посмішок на камеру і бажання "розважати гостей",як це треба було б робити,якщо б ми зібрали натовп людей. То до чого ж я веду? Все просто. Неважливо,які в тебе були очікування і справдилися вони, чи ні, головне - щоб твоя кохана людина була поруч. Щоб ви розуміли і підтримували один одного завжди і в усьому. Ось, що найголовніше в цьому житті. Якщо ви вважаєте не так і зациклені тільки на плануванні і не дай бог, щось пішло не так... Ваше право.